Потрапити в минуле!

Слава Україні!  У моєму житті настав такий період, коли я більше хочу дізнатися історію свого народу. Я почала вивчати, читати й зрештою це надихнуло мене на написання книги. Мені захотілося, щоб про українську міфологію та побут стало відомо більше.

Так виникла пригодницька історія, продовження фентезі “Хранитель Карпат” “Хранитель Карпат. Витоки”. Герої моєї книги потрапляють у минуле, а саме кінець ХІХ ст. на території гуцульщини. Щоб повернутися назад, їм потрібно знайти артефакт.  Це виявилося складніше, ніж вони гадали. Особливо, коли у минуле перемістився їхній найбільший ворог, що не збирається здаватися. На їхньому шляху зустрічаються містичні істоти, які не завжди хочуть допомагати. Спершу вони зустрілися з місячником. Ось, як це було:

“Дівчата сіли навпроти й Софія, взявши паляницю рук, звернулася до Марка:

– Ти б насолоджувався красою цієї молодиці, що біля тебе, бо такою вона буде не завжди.

Це прозвучало з нотками ревнощів. Чоловік не зрозумів суті сказаних слів та нахмурив брови:

– Що ти маєш на увазі?

–  Я сама покажу, – Мирося підвелася на ноги, – якраз сьогодні відповідний день. 

Обличчя жінки витягнулося у гримасі наповненій болем. Тіло зробилося масивнішим та вищим. На шиї з’явився кадик. Риси обличчя стали різкішими, вилиці виразніші, щоки покрилися легкою щетиною. Мирося зняла з голови хустину і русяве волосся впало на плечі. Перед ними стояв чоловік.

Акилина вражено дивилася на нього. Її зелені очі округлилися:

– А щоб мені піднялося й гепнулося! Місячник! Справжній місячник!

Ну, звісно. Марк знав про місячника. Він щомісяця перетворюється то на чоловіка, то на жінку. Тепер зрозуміло, як Миросі вдалося побачити їхню сутність. Місячник засміявся:

– О, шанувальниця, – він підійшов до Акилини та сів поруч, – така гарна дівчина і досі незаміжня. Треба негайно це виправляти.”

887tMspc_crFiXJ1ph-vjQ74sqktrGH2Jr4BMODQfD44L_h2s37NgyY9f7LRfped3t3FRDLLSwD-ORCLwHMMtE4ANvGj6osrN1Nms5TwjuSbYXEdP0SQsdlpplhbMwONLXDFCdlEnIkD1rNZDASwyhH7ZYZ4AfJyzW9YVMzcCl9baXrBFxxMkZIhI7AN7A

На вас чекає карпатський колорит, мандри, пригоди, побут, лісосплави, музика, танці, галасливий шинок й звісно, істоти з української міфології. У фіналі знайдеться відповідь на головне питання, яке турбувало читачів першої частини: чи будуть Марк та Софія разом? Чи поєднає кохання мавку та чугайстра? А може вони обоє призначені іншим? Це буде справжнє випробування дружби, кохання та людяності.

ЧИТАТИ КНИГУ ТУТ

Буду рада зустрітись з Вами на сторінках книги! Приємного читання!

4 коментарів

Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис

Увійти

Натхнення та успіху новій книзі! ❤️

Оксана Мрійченко, Дуже дякую!

avatar
Ліна Алекс
19.11.2022, 21:45:05

Обожнюю українську міфологію))

Ліна Алекс, Я теж:)

avatar
Устина Цаль
19.11.2022, 20:56:17

Дуже гарна мотивація для творчості!❤️ Щиро вболіваю, щоб новинка стала популярною!

Устина Цаль, Дуже дякую! ❤️❤️❤️

avatar
Олена Гушпит
19.11.2022, 18:46:52

Класна пригода,зі своїм колоритом!!! Цікаваааа!!!❤

Олена Гушпит, Дуже дякую! Мені приємно:)

Інші блоги
Спокусливий гріх. Ескорт. + Знижки!
Привіт, мої любі Спокусники! Новий розділ вже на сайті: Замов мене Одягаю гарний чорний мереживний комплект. Я приміряла його лише раз, і, до речі, це теж було гріхом — ховати таку красу в шухляді. — Сексі,
Він таки дозволив їй… або ж? ♥
Цей маленький момент мені все ж вдалося зафіксувати... і я просто розтанула від цієї атмосфери ♥ Чи довго він усидів спокійно? Звісно, що ні! :D Розбурханий архангел, який сам не знає, за яку емоцію тепер чіплятися:
Візуал до Глави 3 "Біла темрява"
Біла темрява , . . Тіло лежало біля самого підніжжя. Доктор Гоффман. Він лежав на спині, розкинувши руки, ніби намагався обійняти холодну підлогу. Голова була неприродно повернута до каміна, одне око напіввідкрите,
Байдужа. Моя. Знижка.
Сонечки, привіт! Сьогодні протягом доби, діятиме знижка на один з моїх самих об’ємних романів БАЙДУЖА. МОЯ. яка захопить у полон з перших рядків. Що робити, якщо кохаєш дівчину понад усе, а у відповідь отримуєш
Дякую...
Останнім часом занадто важко… Настільки, що я просто не мала сил ні на спілкування, ні на відповіді, ні навіть на звичні буденні речі. Я бачила кожне повідомлення. Читала слова підтримки, співчуття, теплі коментарі. Просто
Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше