Потрапити в минуле!

Слава Україні!  У моєму житті настав такий період, коли я більше хочу дізнатися історію свого народу. Я почала вивчати, читати й зрештою це надихнуло мене на написання книги. Мені захотілося, щоб про українську міфологію та побут стало відомо більше.

Так виникла пригодницька історія, продовження фентезі “Хранитель Карпат” “Хранитель Карпат. Витоки”. Герої моєї книги потрапляють у минуле, а саме кінець ХІХ ст. на території гуцульщини. Щоб повернутися назад, їм потрібно знайти артефакт.  Це виявилося складніше, ніж вони гадали. Особливо, коли у минуле перемістився їхній найбільший ворог, що не збирається здаватися. На їхньому шляху зустрічаються містичні істоти, які не завжди хочуть допомагати. Спершу вони зустрілися з місячником. Ось, як це було:

“Дівчата сіли навпроти й Софія, взявши паляницю рук, звернулася до Марка:

– Ти б насолоджувався красою цієї молодиці, що біля тебе, бо такою вона буде не завжди.

Це прозвучало з нотками ревнощів. Чоловік не зрозумів суті сказаних слів та нахмурив брови:

– Що ти маєш на увазі?

–  Я сама покажу, – Мирося підвелася на ноги, – якраз сьогодні відповідний день. 

Обличчя жінки витягнулося у гримасі наповненій болем. Тіло зробилося масивнішим та вищим. На шиї з’явився кадик. Риси обличчя стали різкішими, вилиці виразніші, щоки покрилися легкою щетиною. Мирося зняла з голови хустину і русяве волосся впало на плечі. Перед ними стояв чоловік.

Акилина вражено дивилася на нього. Її зелені очі округлилися:

– А щоб мені піднялося й гепнулося! Місячник! Справжній місячник!

Ну, звісно. Марк знав про місячника. Він щомісяця перетворюється то на чоловіка, то на жінку. Тепер зрозуміло, як Миросі вдалося побачити їхню сутність. Місячник засміявся:

– О, шанувальниця, – він підійшов до Акилини та сів поруч, – така гарна дівчина і досі незаміжня. Треба негайно це виправляти.”

887tMspc_crFiXJ1ph-vjQ74sqktrGH2Jr4BMODQfD44L_h2s37NgyY9f7LRfped3t3FRDLLSwD-ORCLwHMMtE4ANvGj6osrN1Nms5TwjuSbYXEdP0SQsdlpplhbMwONLXDFCdlEnIkD1rNZDASwyhH7ZYZ4AfJyzW9YVMzcCl9baXrBFxxMkZIhI7AN7A

На вас чекає карпатський колорит, мандри, пригоди, побут, лісосплави, музика, танці, галасливий шинок й звісно, істоти з української міфології. У фіналі знайдеться відповідь на головне питання, яке турбувало читачів першої частини: чи будуть Марк та Софія разом? Чи поєднає кохання мавку та чугайстра? А може вони обоє призначені іншим? Це буде справжнє випробування дружби, кохання та людяності.

ЧИТАТИ КНИГУ ТУТ

Буду рада зустрітись з Вами на сторінках книги! Приємного читання!

4 коментарів

Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис

Увійти

Натхнення та успіху новій книзі! ❤️

Оксана Мрійченко, Дуже дякую!

avatar
Ліна Алекс
19.11.2022, 21:45:05

Обожнюю українську міфологію))

Ліна Алекс, Я теж:)

avatar
Устина Цаль
19.11.2022, 20:56:17

Дуже гарна мотивація для творчості!❤️ Щиро вболіваю, щоб новинка стала популярною!

Устина Цаль, Дуже дякую! ❤️❤️❤️

avatar
Олена Гушпит
19.11.2022, 18:46:52

Класна пригода,зі своїм колоритом!!! Цікаваааа!!!❤

Олена Гушпит, Дуже дякую! Мені приємно:)

Інші блоги
Новинка! Новорічне рандеву або дівчина для боса
Любі читачі! Запрошую до моєї новинки "Новорічне рандеву або дівчина для боса" Чергова новорічна історія про кохання! Буде чуттєво і емоційно! Ваші коментарі чи просто смайлики - вогонь авторського натхнення! Прошу
Поцілунок починається з очей
- Мати трьох дітей, зразкова дружина, чудовий співробітник... - Даша говорила нарочито голосно і, здається, смакувала кожне слово. - А насправді ти всього лише звичайна шльондра, Ліко. Вона кинула мені в обличчя дюжину фотографій
Один з товаришів на сайті
зробив запис про коментарі. Я ж краще розкажу коротку історію. Про їжачка, що плаче, колеться, але вперто продовжує тряхати кактуса. Не знаю як інші, але я звертаю увагу на оцінки, що читачі ставлять під кожною главою. І
Історія загубленої цікавої речі, — оновлена!!!!
Вітаю, сонечка!!! Миру всім, спокою та здоров'я! Запрошую до оновлення книги, "Недопопелюшка". Це історія — Яна та його підлеглої, — Зоряни. Їхні долі змінив один фатальний випадок, а вірніше загублена випадково
Початок публікації "Треуран. Тіні над пісками."
Дорогі читачі, З великим задоволенням оголошую про початок публікації другої книги з серії хроніки Треурану під назвою "Треуран. Тіні над пісками". Ваша підтримка та відгуки на першу книгу, "Прокляті землі
Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше