Душевний спів Дженсена

 

Епізод твору "Новорічний квест".

— Зараз, коли летить сніг, — Еклз мрійливо подивився на білі кришталики, що кружляли навколо, — згадую свою дружину й квітучий сад, в якому ми разом любимо гуляти. Ці сріблясті подарунки неба, як пелюстки квітів, — продовжив з душею Еклз.


А він умів з душею, та ще й як зробить мінорне обличчя, всі завжди ридають, спробуй зупинити. Особливо фанатки на фанзустрічах.


— Мені її зараз не вистачає. Жаль, що вона не змогла поїхати зі мною, — продовжував Дженсен. — Я дуже сумую. Люблю з нею ходити в гори, — закусив губу, роблячи вигляд, що зараз заплаче. — За квітами... Довго ходимо...


— От артист, — засміявся Падалекі, проте крадькома й сам витер злегка вологі очі.


Він теж згадав про свою дружину, за якою дуже скучив.


— І… — Дженсен таки пустив сльозу. — Це так мило і… несподівано. О-о-ох, — шумно видихнув у мікрофон. — Я плачу. Плачу, бо… згадав… — спеціально тягнув паузу, поки глядачі, затамувавши подих, чекали. — Згадав раптом ще й Мішу.


Площа знову вибухнула сміхом.


— От зараза, — хихотів Падалекі. — Не зраджує собі.


— Гаразд, почнемо, — Еклз раптом різко став серйозним і, провівши по струнах, заспівав.

 

ПЕРЕКЛАД
«Дикий гірський чебрець»

О, літо на підході!
І дерева так солодко цвітуть,
І дикий гірський чебрець
Ходить кругами навколо квітучої грушанки:
«Ходімо, люба, ходімо...»
І ми підемо разом,
Щоб нарвати дикого гірського чебрецю,
Що оточив грушанку...
«Ходімо, люба, ходімо...»

Я побудую для коханої альтанку,
Там — поруч із кришталево чистим фонтаном.
Так, і прикрашу її
Всіма можливими кольорами гір.
«Ходімо, люба, ходімо...»
І ми підемо разом,
Щоб нарвати дикого гірського чебрецю,
Що оточив грушанку...
«Ходімо, люба, ходімо...»

Якщо моє справжнє кохання не зрозуміє мене,
Я, без сумніву, знайду іншу,
Щоб разом рвати дикий гірський чебрець,
Що оточив грушанку...
«Ходімо, люба, ходімо...»
І ми підемо разом,
Щоб нарвати дикого гірського чебрецю,
Що оточив грушанку...
«Ходімо, люба, ходімо...»

І ми підемо разом,
Щоб нарвати дикого гірського чебрецю,
Що оточив грушанку...
«Ходімо, люба, ходімо...»

МІЙ ТЕЛЕГРАМ-КАНАЛ

 

 

0 коментарів

Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис

Увійти
Інші блоги
Аня затягнула Лану до кімнати...
Вітаю, любі букнетівці! ❤️ Аня затягнула Лану у свою кімнату. Оновлення вже у ваших книжечках: Мала тягне мене за руку вглиб квартири, а її батько нас навіть не зупиняє. Ще й дозволяє їй це робити. У своїй кімнатці Аня
Розмова, якої не уникнути...
Ну що ж, Кіра та Мир таки поговорили. Емоційно, боляче, але відверто. А ще брехня Мира таки вилізла на поверхню, і Кіра дізналася, який секрет від неї приховував коханий... Напруга просто зашкалює! А чим закінчилась розмова
Тримаємось і читаємо
Сьогодні я нарешті опублікувала перший уривок глави, яка перенесе нас на дві тисячі років назад — до подій, про які раніше ми могли дізнаватися лише з стародавніх хронік. Тепер у нас з'явиться можливість побачити
Вибачаюся!
З цими відключеннями світла в моєї голові стався невеликий збій, тож довелося переписати вже викладений 13й розділ! ЄДИНЕ КОХАННЯ БЕЗКРИЛОГО ДРАКОНА Оновлення щодня о 00:00! Тож, рекомендую його перечитати перед тим,
Дякую за фантастичну десяточку!❤
ААААААААААААААААААА! Заходжу на сторінку книги Повернути руду - і тут така краса!!! ДЯКУЮ за першу десяточку кожному, хто читає і підтримує книгу: фінальну в історії Дена і Олесі! Ви - найкращі, обіймаю! А хто ще не
Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше