Додала проду на "Відьмину службу кол-центру". Сьогодні на вечерю у мене для вас домашній борщ з горбушкою, натертою салом і часником) От тепер живіть з цим) Або ідіть читайте проду і пишіть відгуки) 

Через двадцять хвилин очікування, атмосфера із сонно-злої змінилася на шоковано-нещасну. Немов на плацдармі люди в черзі одночасно повернули свої лиця в сторону вхідних дверей будівлі, в які заходила... Аделаїда Семенівна з п'ятилітровою каструлею домашнього борщу в руках!

— Свята Інсанія!!! — не витримала я, подумки матюкаючись на чим світ стоїть.

— Тайро, та скільки можна згадувати богів? Для людини, яка не вірить в них, ти надто часто згадуєш їх! — буркотіла наша бухгалтерка за моєю спиною, теж очікуючи каву. — Та хоч би казала їм, що сталося! А то як вони мають зрозуміти чого ти від них хочеш? Боги думок не читають!

— А ти сама подивись! Баба Ада притащила в кол-центр борщ домашній! І хліб з часником і салом! Та як тут не матюкатись??? — Анія перевела погляд на поважну бабцю, яка із задертим носом вносила в ліфт величезну каструлю і теж не стрималась. — От скажи мені, ну хіба ми не люди, а? Вона вчора пампушки з горохом їла і білочку! Та в мене вся команда хором співала оди своїми животами! І сьогодні знову те ж саме! Ні, це поза межами моєї витримки!