Вітаю!

Щиро вдячна всім читачам за увагу до історії Алекса та Міли. Сьогодні маю привід для блогу, а саме ми дочекалися буктрейлера до історії зведених.

І звісно шматочок до сьогоднішнього розділу:

— Все добре? — впивається у мене потемнілими очима. — Я разів сто телефонував, ти як крізь землю провалилася. Вийшов з універу, вже втекла, додому не прийшла, — проводить долонею по обличчю, голосно видихаючи. — Я відповідаю за тебе, розумієш?

Біль миттєво осідає у грудях. Тільки відповідає? І все?!

— Ти ж у більярд збирався. Чи передумав? — шиплю у відповідь.

— Я не пішов. Набридла ця Оля!

— Чому? Гарна дівчина, видно, що тебе кохає, — й одразу сварю себе за гострий язик.

Пізно.

Блакитні очі знову змінюють відтінок. Алекс починає голосно сміятися. І опускає руки на мої плечі, вдираючись у мій особистий простір.

❤️М.К❤️