Вітання, мої любі!!!

Сьогодні діє знижка на історію Соломії та Всеволода.

Уривок.

— Соломіє, чому ти тут? — З порогу невдоволено запитав чоловік.

— А де мені бути? — Поклавши документи на стіл, сперлася на спинку дивану. Почувалася втомленою та розбитою.

— Вже половина дванадцятої, а о п’ятнадцятій приїдуть батьки. — Присівши навпроти у крісло, холодно нагадав Всеволод.

Кліпнувши очима глянула на нього. Не зовсім розуміла його претензій і дратувалася від усього. Мала єдине бажання забитися десь у куток і просто виспатися, адже сон поруч з нареченим був препаршивим. Часто прокидалася, прислухаючись до тиші. Потім по довгу крутилася без сну.

— Мені, що замішувати коровай? — Роздратовано допитувалася.

Всеволод весь напружився, прискіпливо дивлячись на неї.

— Соломіє! — Рикнув роздратовано.

Від цього крику все в середині стиснулося, хотілося плакати. Вставши, знову подалася до вікна, зупинившись до нього спиною. В грудях утворився камінь, в душі ридала.

— Ти можеш заспокоїтися? — Прозвучало за спиною шипіння Всеволода. — Я про все подбав. — Мені потрібно, аби ти виглядала неперевершено, адже з моїми батьками, приїдуть ще й мої хресні.

Втомлено закрила очі. — Чудово! Хай ще вся родина збереться. Тільки ж збиралися в неділю?!!

— Хто ще приїде?

— Не знаю. — Сухо відмахнувся.

Соломія різко повернулася до нього, серце у грудях стукотіло, а мізки відмовлялися адекватно реагувати на все.

— Не перевершено я виглядатиму тоді, коли мовчатиму, навіть у джинсах і майці, а я мовчати не збираюся. Ясно?!! То ж не стій, метнися до психіатра нехай припише транквілізатори, бо інакше ваше благородне дійство буде зірвано. — Бачила як очі чоловіка наповнилися кров’ю від люті, хотів щось сказати, але вона не дала йому цього зробити. — Якщо ж ти посмієш простягнути до мене руки на людях, то вже завтра всі знатимуть, що твоя наречена зрадила тобі. Мені вже втрачати нічого. — Говорила з відчаєм. — Я так жити не хочу і не буду.

Не встигла й оком моргнути, як опинилася притиснутою спиною до стіни. Підборіддя опинилося в сильній чоловічі руці. Серце забарабанило від страху.

— Обійдешся без транквілізаторів. — Процідив крізь зуби. — Раджу приборкати свої емоції, та поводитися пристойно, тоді все буде добре. Не провокуй мене. — Важко дихав заглядаючи в її очі, своїми темними від люті очима. — Хочеш мені зрадити? Тобі ж все одно з ким. Не варто шукати нікого. Увечері підсиплю у їжу порошочок, і ти всю ніч належатимеш мені. В мене через тебе тиждень сексу не було, то ж подумай. — Нахилився надто близько, ледь не торкався її вуст своїми. — Якщо мені сподобається трахатися з тобою, то робитиму це кожної ночі. Ти ж моя наречена...

                                           Приємного читання.

                                     Соломія та Всеволод