Закоханість в героя та пошук себе:3 факти про мене

Всім привіт!

Давно поглядала на флешмоб з фактами про автора, а сьогодні Уляна Скіденко передала мені естафету, тож відмазуватися вже було нікуди)

1) Я все ще не знаю, ким я стану, коли виросту.

Оце завжди було і є про мене) Причому років в 20 це здавалося смішним, а зараз інколи не до сміху)

Я постійно в пошуках своєї ідеальної роботи та зайняття. Але як швидко чимось загораюсь, так же швидко перегораю, не отримавши миттєвого результату. Чим я тільки не займалася... Навчалась на архітектурному, бо коли прийшов час обирати, професія здавалася неймовірно творчою та прекрасною. А так як я з дитинства обожнювала малювати і наче непогано, вибір зробився сам собою. Але навчання, технічність та купа розрахунків відбили охоту та романтизацію. Тож працювала я ким завгодно, але не архітектором. Була в графічному та веб-дизайні, маркетингу, створювала принти... Окрім роботи, намагалася для себе й для душі малювати на одязі, деякий час активно розкручувала цю тему в інстаграмі, була на виставці хенд-мейду, але миттєвого результату не вийшло і я закинула цю справу. Ще було кондитерство, до 24 лютого непогано виходило, бо враховуючи друзів-знайомих, тортики виявилися всім потрібніші, ніж розмальовані футболки) Але з 24-го все, як у всіх, пішло шкереберть... Проте з усіх занять єдиним, до якого я завжди повертаюсь з задоволенням - це написання книг) Ну і звідси плавно витікає другий факт)

2) Писати почала давно. Зараз озирнулася, порахувала і зрозуміла, що першу свою історію на загальний осуд написала і представила 12 років тому. Тоді ще на книгах не заробляли, з'являлися самвидави та різні форуми в мережі, на одному з таких й почала публікуватися. Причому все вийшло доволі спонтанно, я саме зачитувалася жіночими романами, трапився мені якийсь про переміщення в часі: то була якась шалена історія кохання дівчини з сучасності і якогось мужчини з минулих віків, але завершилася вона дуже печально. Я тоді дуже засмутилася, ходила думала-гадала і не вигадала нічого кращого, ніж написати свою історію, де б все закінчилося щасливо. Саме тоді мені трапився сайт, де люди викладали власну творчість і пішло-поїхало. Декілька років я писала доволі активно. На згадку про ті часи на ноуті є тека з сімома книгами та купою нотаток та ідей)) Потім були перерви, великі, малі, та написати нормально хоч книгу не виходило. З минулої осені до мене повернулося натхненя і я вирішила дописати свої початі історії. Потім 24-те, потім декілька місяців в прострації, поки я не згадала, що є букнет, де я вже намагалася викладатися і пішло-поїхало. Зараз це для мене ідеальне місце для творчої реалізації, котре привело до мене багато чудових людей, завдяки яким я і без миттєвого результату хочу і йду далі)❤️❤️❤️

3) Псевдонім не псевдонім)
Завжди пишу і писала під справжнім ім'ям, ніколи в голову не приходило щось вигадувати. Мабуть, курувалася думкою, що якщо я стану колись популярною :D, то хочу, щоби мене знали під справжнім прізвищем) Проте довгий час соромилася факту, що пишу книги. Завжди здавалося, що знайомі будуть засуджувати, дивуватися та пирхати, бо згідно стереотипам писати жіночі романи несерйозно. Знали лише близькі, вони, дякувати, завжди підтримували і мотивували. Лише нещодавно стала ловити себе на думці, що мені майже байдуже, хто і що подумає) Хоча все ще ховаю окремі творчі акаунти в соцмережах від реальних знайомих)))

4) Бонусний)) Завжди трішки закохана у власного головного героя, про котрого пишу саме в цей момент. Певно, саме тому не можу писати й без візуалів. Не маючи привабливого для мене прототипа та достатньої симпатії до нього, все йде шкереберть і книга може просто застопориттся і так і залишитися недописаною. 

Ось якось так) Хто хоче приєднатися до флешмобу, пишіть в коментарях, я до вас теж зазирну, почитаю)) А в кого є питання, теж пишіть, з задоволенням поспілкуюсь))