Цікавий уривок для моїх читачів!

Задивившись на обтягнутий чорною тканиною цілком привабливий чоловічий зад, я ледь не зорала землю носом. Ось дійсно – невдачлива. І такою я стала у цьому світі. Може, сам світ мене карає за те, що я була досить зла стосовно Яна?

- Обережно, - різко розвернувшись, чоловік схопив мене в обійми, притиснувши до своїх грудей.

Шумно вдихнувши, я ледве змогла стримати себе в руках, щоб не почати принюхуватися, наче якась божевільна. Здавалося б, ми удвох йшли майже три дні лісом, перериваючись тільки на сон. Природно, помитися нам було ніде, як би огидно це не було і максимум на що могли розраховувати - це вмитися, почистити зуби і вологим рушничком протерти важливі частини тіла.

Але чому від чоловіка так добре пахне?

Я не сперечаюся, запах поту теж присутній, але і він не різкий і відштовхуючий, як це зазвичай буває. Та й переважає якийсь кедровий аромат, насичений та пряний, від якого голова йде кругом.

- З тобою все гаразд? – скептично подивившись на мене, уточнив похмуро Ян.

Ні, зі мною нічого не нормально! Я просто в сказі!

Ще більше цікавенького в книзі! 

З Любов'ю, Тетяна Барматті!