Вітаю, мої любі Натхненники!!!

ЗНИЖКА 20%

«ЛИСТ НА РІЗДВО»
(книга без вікового обмеження)



Трішки про книгу.
Кеті та Майк познайомились через листи. Вони пізнавали одне одного цілий рік листуючись, і врешті-решт Майк вирішив зробити сюрприз і приїхати до тієї яка полонила його серце своєю добротою. Але у долі є свої плани і в ці плани входить: аварія, амнезія і ДИВО! Шукаючи допомоги, він потрапляє у будинок Кеті, але він не пам’ятає до кого їхав, а вона продовжує чекати на Майка. В жодному листі ніколи не було фото, тож лише серце може підказати правду. Історія яка своєю неординарністю захопить вас – це я гарантую!!!
А ще – нам потрібне добро, мрії та віра. Це все є у цій книзі. Хоча це історія стосується Різдва, але дива трапляються будь-коли, якщо в це вірити.

Миру нам та ПЕРЕМОГИ!!!
Я бажаю вам, мої любі читачі усіх гараздів і щоб ваші серця, знали лише щастя.

Уривок:

«Я сперся об дерево, голова йшла обертом. Мені кортіло спати і пити. Слід йти далі. Вже темніє. І це не добре. Я знову рушив і в моє серце пробралась радість – я побачив будинок, в якому горіло світло. Я посміхався, як ідіот. Гадаю, кожен на моєму місці б так посміхався. Тепер я хоч не замерзну в лісі і мене не зжеруть тварини. З новими силами… з останніми силами я дійшов до будинку, і видихнувши, постукав. Чуючи жіночий голос та здається дитячий, я прислухався до кроків. Хоч би мені відкрили. Хоч би відкрили.

— Хто там? — Милий голос за дверима вселив в мене надію.

«Хто там?»… Тря*ця – я не знаю… Я не знаю, як назватись.

— Вибачте… я потрапив в аварію… і… — Я не договорив, як переді мною відчинились двері і на порозі з’явилось наймиліше створіння на землі. Білі локони, блакитні очі… і милий голос. — Заходьте… — Вона допомогла мені увійти і завела до вітальні, за нами йшла дівчинка… схожа на неї, але занадто доросла щоб бути її дочкою. — Що у вас болить?

— Нога… і голова. — Я скривився, торкаючись голови.

— Лізі, мила принеси мені аптечку з кухні, там… — Дівчина зам’ялась, пояснюючи, де саме лежить аптечка. — Друга полиця біля вікна.

— Ага. — Дівчинка наполохана і це було видно, але все-таки зробила те, що казав милий янгол. — Як вас звати?

— Я… сам себе це запитую… — Важко видихнувши, я запитав: — А можна води?

— Так, звичайно. — Дівчина встала з дивану навпроти, дивлячись на мене, вона сказала: — Вам треба до лікарні».

Моя сторінка на Букнет *****  Моя група фейсбук

А ЩЕ СЬОГОДНІ ДІЄЮТЬЗНИЖКИ У МОЇХ КОЛЕГ

Юліанна Бойлук – книга Заміж за короля. Впізнай мене по усмішці!
Юліанна Бойлук – книга Незнайомка для принца
Анна Пахомова – книга Зведені