Привіт, мої хороші))))

Спершу вам до вас важливе запитання:

Я підготувала навіть варіанти відповідей))))

Чекаю на відповідь у коментарях)))

А поки чекаю, запрошую придбати моїх два романи з одного циклу за знижкою!

Заміж за короля. Впізнай мене по усмішці!

Уривок для ознайомлення:

— А що сталося з королем Саймоном? — поцікавилася я.
— Його ув'язнили в підземелля, досі сидить там, — стиснула плечима дівчина.
— Зрозуміло, чому Франк такий, — хмикнула я. Нехай тиран, але ж то його батько. Черстве серце має наш король.
— Він не був таким до тієї трагедії, — печально зітхнула дівчина.
— Якої?
— Нам суворо заборонено згадувати це, — шморгнула носом і відвернулася, так і заціпенівши. Знущаєшся?
— Прожену! І знайду тих, хто заради служби майбутній королеві переступить через заборону, — впевнено заявила так і гордо піднесла голову. Якщо доля дала таку можливість, нею гріх не скористатися! Міла похнюпилася ще більше, але повернулася до мене й присіла в ногах, важко зітхнувши.
— Чотири роки тому це сталося, — прошепотіла вона, а я навіть подалася трохи вперед, щоб добре чути кожне слово. Сумнівів у тому, що стіни цього палацу приховують якусь важливу таємницю не було і я зобов'язана дізнатися яку саме. — Королева-мати знайшла для нашого монарха наречену. Нею стала благородна принцеса Феліса із Шарліанії. Я тоді ще не служила при палаці, але кажуть, що Феліса не хотіла цього шлюбу. Вона кохала іншого і щоб не належати Франку, вирішила зрадити йому. Його Величність, чиє самолюбство і гордість були розтоптаними, дізнався і просто в день весілля викинув зрадницю з тераси. Вона загинула одразу. З того часу наш король замкнувся у собі.
Що? Ні, не так. ЩО??? Вбивця? Франк убив дівчину за те, що бідолашна мала необережність закохатися? Ось тепер я розпочинаю його справді боятися. Однак... Хіба він міг би так вчинити? Висміяти — так, прилюдно прогнати — тричі так, але вбити... Ні, я не вірю. Він не може бути настільки жорстоким, інакше це просто катастрофа.
— Може це був нещасний випадок? — все ж вирішила уточнити, але заперечний кивок головою Міли ясно стверджував про зворотнє. Я зітхнула, різко піднявшись із місця та підійшовши до вікна. Розкішний краєвид на припалацовий сад, вкритий снігом, милував очі і зовсім трохи заспокоював. Бажання кудись вирушати з королем було нульовим, але саме про те, що Франк мене очікує, повідомив лакей, який тільки-но з'явився в покоях.
— При палаці живуть так багато жінок, — спостерегла я, пильно поглянувши на закутаних у шалі та шубки дівчат, що самотньо й компаніями бродили засніженими доріжками, немов би ожили з вічного сну кам'яні скульптури.
— Деякі з них уже побували наодинці з нашим монархом, інші в полюванні на нього, — теж наблизившись вікна, поділилася Міла і з усмішкою зиркнула на мене. — Але він дістанеться вам.
— От уже сумнівне щастя, — хмикнула я, намагаючись ігнорувати теплий клубочок у грудях при одній лише такій думці. Однак, все це фікція! Самообман, хоч і вишуканий. Я — не Аліанда, не наречена короля. І здоровий глузд підказував, що цьому слід радіти.

Незнайомка для принца

Уривок:

Різко стрибнувши на ноги й одягнувшись у перше, що запропонувала Аліша, я помчала в крило красуні-нареченої. Що вона вирішила? Що вирішив Дерек?
Зустріла їх у анфіладі. Вільно гуляючи, парочка весело про щось перемовлялася. Узрівши мене, сестра щось стиха мовила принцу і, крутнувшись на підборах, попрямувала в протилежному напрямку. Мені ж нічого не залишилося, ніж наблизитися до юнака.
— Вітаю... — м'яко мовив, торкнувшись вустами моєї руки.
— Вітаю, — дещо ніяково відповіла я. Як спитати? З чого розпочати розмову? Занадто складно змусити себе зібратися...
— Я хочу тобі сказати, що ти вчинила дуже гідно, коли попросила за Расимуса. Довічний домашній арешт без права покинути покої — лояльна кара за всі його справи, — поділився юнак. — І я чув про плани щодо благодійності. Хай Всевишній благословить тебе...
— Дякую, — стиха мовила я, знизавши плечима. — Я теж багато натворила. Ми всі... Тепер настала пора покаятися. Пам'ятаєш ту ворожку Асіру? Вона попереджала...
— До речі, щодо її пророцтв. Ми говорили з Луїзою. Кожен з нас немає почуттів одне до одного, тому сенсу в цьому шлюбі немає. Вона сказала, що не стане коронуватися тепер... В будь-якому разі, я б відмовився. Не хочу повторити життя королеви Ізабелли... — прозвучало те, чого я так чекала. Кивнула, знову повертаючись думками до історії матері. Вона все ще шокувала мене і бентежила.
— Ріко, я повертаюся в Золхіду. І хочу, щоб ти поїхала зі мною... — взявши мою руку в свою, прошепотів він, своїми словами потрапивши мені в саме серце. Але якби ж все було так просто... 
— Я не можу, — прошепотіла, опускаючи голову. — Я обіцяла виправити все, що накоїла. Луїзі потрібна моя підтримка, я повинна повернутися у Вернон і виконати свій обов'язок перед королівством і сім'єю. Я була поганою принцесою. Не цікавилася життям підданих і нічого не залишила по собі. Час дізнатися більше про свою державу... У нас з тобою різні шляхи. Вони зустрілися, та не з'єдналися. Тебе чекають вдома брат і невістка, які хочуть пишатися тобою... А я маю залишитися тут...
— Я ніколи не зустрічав такої дівчини... — сумно всміхнувшись, промовив юнак.— Ти була ідеалом, який я узрів на балу вдома. Мені здавалося, що можу досягнути до тебе, але в мене так нічого й не вийшло. Будь щасливою, моя незнайомко.

Нагадую, на ці книги сьогодні діє знижка! Встигніть купити дешевше!

А ще зазирніть на знижки до колег:

Лист на Різдво від Анни Харламової

Зведені від Анни Пахомової

Недоторка і Коханець від Еми Ноель

З любов'ю ваша Юліанна!

І чекаю відповіді на запитання ;)