Інтуїтка. Украдене слово (справа #2)

Вітаю вас, дорогі мої читачі!

Хочу презентувати вам нову історію

"Украдене слово" (Інтуїтка. Справа #2).

 

Детективка-інтуїтка з України продовжує свої розслідування разом з лісовиком Полісуном. У дивній країні Корд у переписувача Грамотія украли слово! Ірина повинна знайти його, бо під питанням існування всього світу!

 

Цитата:

" Я сідаю в крісло, а вуж чорною звивистою стрічкою повзе до мене. Я кладу його собі на коліна і піднімаю погляд на Грамотія.

- Я можу розказати тепер, Грамотію, хто вкрав твоє слово, і як це сталося.

Людина-птах здивовано кліпає своїми жовтими круглими очима і питає:

- Щось не так, Ірино-проникнице? Чому твій голос тихий і сповнений печальних інтонацій?

- Це не сподобається тобі, Грамотію. Моя розповідь ранить твоє добре серце. Моє бажання порушить твої принципи. Але твоя плата за слово збереже існування світу. Чи готовий ти до цього?

Грамотій мовчить. Дивиться на мене довго і проникливо. Потім киває:

- Так, я готовий.

І я розповідаю Грамотієві, хто вкрав у нього слово."

0 коментарів

Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис

Увійти
Інші блоги
Давайте поспілкуємося :)
Я тут зовсім нещодавно, проте вже відчула, яка тут надихаюча спільнота ❤️ Як ви опинилися на Букнет? Це було заплановано чи імпульсивно, зізнавайтеся)) Ваші коментарі це моє пальне для ідей та музи, вдячна
Історія, що ніколи не побачить свій кінець.
У вас бувало таке, що, коли ви починаєте якусь справу, ви невдовзі починаєте відчувати власну недосвідченість? Напевно, так завжди, коли починаєш щось нове, чи не так? Ось і в мене з’явилась ця проблема… Не знаю,
Лише моя — оновлено!
Вітаю! Запрошую до оновлення! ✨✨✨ Хмикаю і пригортаю дівча до себе. — Есмеральдо, ти ні про що не хвилюйся. Я відвезу тебе куди скажеш та коли скажеш... — Обіцяєш? — відверто заглядає мені в очі вона. —
Важливий крок для «вироку»!
Мої любі! ❤️ Сьогодні у нашої історії особливий день. Книга «Вирок. Кохати ворога» зібрала свою армію читачів, і я подаю її на модерацію для відкриття передплати. Тому графік викладки розділів трішки зміститься:
Рецензія на "Фейрію" Вадима Сухобруса.
Олди пам'ятають про великий конфлікт між Вілорібо та Вілобаджо... Так от, цей твір не про них. 1. Оцінка читача. Шановно спільното! Перед нами загадковий звір: фентезійний детектив з елементами потраплянства. ГГ намагається
Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше