Балачки про буденне
Слава Україні!
Мої загартовані вогнем та мечем читачі, ваша авторка дозріла до блогу. Стукаю отут по «клаві», збираюся вам на ніч байку розказати. Гадаю, вона вам вже знайома. Ви також відчули на собі усі радощі віялових відключень електроенергії, але ж я повз такої забави пройти не змогла. Тепер мої ранки починають при свічках, вечорами також романтика – у пречудові часи живемо. У всьому варто шукати плюси. Ми змогли відкласти свої гаджети, відірватися від соцмереж, звільнилися від злодіїв часу, через які молоко з каструлі тікало, а прання застрявало в машинці не на одну годину. Проте, тепер знайшовся час для гарної книги, для улюблених героїв, для рідних. Ми згадали усі лайфхаки з минулого. І от, зовсім нещодавно, мої діти спитали, що то за звір такий – керосинова лампа. До речі, вона в мене є))
Благо, сьогодні ДТЕК змилувався наді мною, і отак глузливо сказав: «Ну, на те світло. Строчи свій блог»))
Отож, мої самураї… Ні, не так…
Мої козаки й козачки, бо ж усі ми з того роду, якщо я довго, дуже довго не відповідаю на ваші коментарі, значить сиджу в гордовитій самотності перед лампочкою, яка не світить. Скажу вам, довго дивитися на неї марно, однаково не зблисне.
Через влучання в минулу суботу у мене ще й з мобільним зв’язком проблеми, але я вам скажу, що й тут є плюси. Скільки непотрібних дзвінків відпали самі по собі)) Я от міркую над епістолярним жанром. Часи новітні – а навички минулого цілком згодяться.
До того ж, хочу попередити вас, що книга «Кремінь» наближається до свого логічного завершення. Лишився один ривок, але він відбудеться не завтра, а у вівторок. У цей день я цілком та повність віддаю вам цього хлопаку на розтерзання. Любіть, лелійте, сваріть… Одним словом, розважайтеся як заманеться. І обов’язково пишіть коментарі. Ваша авторка почитає, втішиться. Ну, і колись відповість.
Коли світло дадуть))
Оцьо хлопака! Для тих, хто не бачив))
16 коментарів
Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис
УвійтиВсеодно ми переможемо, а кожне подібне підле дійство обертається проти ворога. Ми відроджуємося і згуртовуємося - а це сильніше будь-якої зброї.
NaT VaS, Ми вже перемогли. Ворог не здатен нас підкорити, тому залякування. А ми від лиш дужче гуртуємося))
В тебе не буває буденних речей. Завше пригоди)))
Інна Камікадз, ти крута!)
❤❤❤❤❤
Олена Гушпит, дякую)))
Мабуть, не має сенсу шукати щось гарне у тому, що ворог досяг мети - закошмарити мирне населення. Дуже погано, коли гаджети, які дають змогу мати зв'язок зі світом, впевнитись, чи живі рідні й друзі, не працюють. І нічого гарного в керосинці у 21 столітті немає. Нас намагаються загнати у середньовіччя.
Ну і діти й керосинка - пожежонебезпечне сполучення.
Особисто я юзаю налобний ліхтар. Руки вільні, підзарядка працює. І нічого не загориться, якщо в темряві перекинути.
Інна Камікадз, Саме так. І не можуть, а мають і відривають. Тобто не шукають позитивних плюсів, а роблять все, щоб відмінусувати більше ручок. ніжок і інших частин анатомії тим, хто не дає дітям гратися і жити при світлі і центральному опаленні. Якось не позитивно їм від керосинок.
Ай, от ці вимкнення без попереджень в по кілька разів на день це щось. А особливо це один твій чоловік- саме той електрик, який робить "темну" селу і автоматично включається режим дзвінків від сусідів і знайомих " а коли", "що", "як". Спробуй всім поясни, що вони й самі не знають, все залежить від ситуації, коли тебе саму тіпає від тих відключень.
Наталка Михайлів, Мені зараз електриків шкода)) А раніше бурчала)) На них велика відповідальність, і треба не один кілометр нервів))
Як? Я тут губу ще на 2 тижні розкатала, а ти кажеш, що всьо, фініш.
Оксана Буджаковська, так, феніта ля комедія)))
Ну, після вашого допису мене таки трохи попустило, бо думала, що то лише мій захотів побавитись в машину часу) Знайшов і приволочив до хати таке ж диво наших предків і ринув в пошуки, як казав, авіаційного пального, щоб його заправити)))
Nata M, як бачимо, повренулися в далекі 90-ті. Це і сумно, і водночас якось надихаюче. Ми не падаємо духом, попри все)
І в мене так само вимикають світло. Вже аж нудить від тієї романтики. Нехай вже скоріше переможемо, щоб в кожному вікні горіло світло. А особисто вам хочу побажати, щоб не заважали ці тимчасові незручності.
Інна Камікадз, Але ж сподіватимемося на краще!
ох Кремінь то любов)
Інна Камікадз, може серію з ним, а?) будь ласочка))))
Як же ми без ясочки та креміня будем...
Натусік Гончаренко, ні, абсолютні незнайомці. Будемо знайомитися))
То приїхайте до нас на Буковину....насолоджуємось миттєвостями❤❤❤
Олеся Коваль, навзаєм))
Дякую за Ваші твори... Чекаю з нетерпінням на нові.
Валентина, і я вам дякую)) Нові твори не забаряться. Принаймні я на це сподіваюся))
❤️❤️❤️❤️
Тримаймося, бо ми того варті! Зразу 97-98рр згадалося, коли світло вмикали по графіку, хай швидше ремонтують і захищають. Віримо в ЗСУ!
Lyudmyla Kovdrysh, якби по графіку, то якось і звиклася б. А то сиджу, як бочці з порохом))
Дякую за блог, Інно! Зникнення світла це погано. Але справді стільки всього стає на свої місця. І взагалі за ці місяці багато переосмилено. Протримаємося і знайдемо в собі ще більшу силу.
Інна Камікадз, Цілком згодна.
О) ото і я зараз без світла сидю, проте інтернет якимось дивом проривається. У всіх кімнатах розставлені свічки на батарейках, аби я бабайки не злякалась, а скоріше аби чогось не знесла на ходу, надто важливого, бо стоїть в неналежному місці))) а тут Ви зі своєю новиною! То ж треба починати читати))))) Якщо Вам останній ривок залишився, то мені вже можна починати лягати в ліжечко і насолоджуватись Кременем!))) Вашим Кременем, не своїм, свій почекає))) Героям слава!
Людмила, смерть ворогам! І хай ім там гикається до сра@ки)))
♥︎♥︎♥︎♥︎♥︎
Олена Булавінець, :)))
Видалення коментаря
Ви дійсно хочете видалити повідомлення?
Видалити СкасуватиКоментар буде видалено назавжди.
Блокування коментування
Ви дійсно хочете заборонити можливість коментування?
Заборонити Скасувати