Рецензія на конкурсний твір "Місто на погості"

 

Привіт, друзі!

Все менше часу до завершення конкурсу й чергове оповідання, що закарбувалося в пам'яті завдяки містичній атмосфері та цікавому сюжету. Місто на погості від Ілона Соломська. Це ще один автор із творчістю якого я стикаюсь вперше й не жалкую, що помітив даний твір.

Історія починається з опису кладовища до якого завітала головна героїня оповідання. Власне з цього моменту мене, як читача занурило до відчуття містики у яку віриш. Описи мандрівки погостом цілковито відповідають картині, що кожен із нас може побачити завітавши до "міста мертвих", як зокрема називає його автор. 

До місця скорботи жінку привели справи, а саме - втрачене кохання, яке вона попри все хоче повернути. Згідно із задумом, містичний ритуал має зарадити втраті, тож головна героїня наважується вдатися до контакту з потойбіччям. Минають дні, але омріяна мета не поспішає втілюватися у життя, натомість жінці і її коханому починає загрожувати справжня небезпека, адже загравання із темрявою зазвичай призводить до сумних наслідків…

Ця історія мені найбільше запам'яталася своєю атмосферою й зокрема тим, що по завершенні вона здається абсолютно цілісною, гармонійною у своїй похмурій красі. На конкурсі чи не кожна пригода має містичну складову, бо ж і тема до цього зобов'язує. Деякі з відчуттям містики, яку усвідомлюєш, втім одночасно перебуваєш як у містерії, так й поміж подій реального світу. Якісь з оповідань жартівливі, або ж навпаки. Одним словом різні й це, на мій погляд, чудово, як для читачів, так й для конкурсу в цілому. В оповіданні "Місто на погості" мені відчувався (на мій суб'єктивний погляд) чудовий баланс. Тут прям "містика-містика", але така у яку віриш! 

Щодо самого тексту - читати було легко й приємно. Відчувається, що над історією працювали не лише з урахуванням розкриття ідеї, але й самої подачі.

На момент прочитання автор твору ще не мав відгуків, крім мого й сподіваюсь, що після публікації блогу, отримає хоча б невеликий фідбек, що дуже цінною для людей, котрі наважилися показати свою творчість читацькому товариству.

Бажаю успіху історії та натхнення авторові, що створив цікаве, атмосферне оповідання!

 

0 коментарів

Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис

Увійти
Інші блоги
Чернетка наших почуттів. Спойлер та візуал
Давно я не робила блогів зі спойлерами до історії «Чернетка наших почуттів», треба виправлятися :D)) Ось невеликий уривок та візуал до завтрашньої глави. Приємного читання. Вечірні читання просто неба організатори
Типурецензія "Божевільний коханець" Джулії Паркер
У межах марафону «Прочитай мене» я прочитала перші десять глав «Божевільного коханця». І ця книга поставила мене в цікаве становище: як автор я бачу в тексті моменти, які хотілося б допрацювати, а як читач —
Оновлення
Сьогодні у хлопців за планом шопінг. https://booknet.ua/book/3-prichini-zakohatisya-b456820
Нещоденний щоденник №4 та дядя Льова✨✨✨
Вітаю всіх і бажаю мирного неба! Я сьогодні трохи зайнятий, тож про події в моєму авторському житті та творах розповість мій родич з Одеси — дядя Льова. Він у мене любить казати те, що думає, а як подумає, що сказав не те,
Волошкове поле повертається
Шановне читацьке й творче товариство! Нарешті “Волошкове поле” повертається! Потроху я буду знову відновлювати глави! Волошкове поле Дякую, що читаєте, підписуєтесь та коментуєте! Всім вдалого дня!
Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше