Привіт, мої любі Натхненники!

Сьогодні діє знижка 15% на книгу

«Саме той»
(тицяйте по назві книги і перейдете на неї)

Уривок:
— Чому ти боїшся?

— Не зрозуміла? Чого саме? — дівчина ошелешено подивилась на красеня.

— Ну не знаю, напевне стосунків. Стати з кимось близькою.

— Стосунки не для мене. Це, я вже проходила. — Меліса гірко усміхнулась та подивилась у його сині очі. — І близькою, ні з ким я не хочу бути – тому що набридло теж саме. Кожен раз – мені боляче. Не хочу.

— Ну не одній тобі серце розбивали. — Його брови піднялись до гори і він знизав плечима. — Це проходить кожен. А якщо не спробувати, хіба це краще?!

— Для мене краще бути одною. Я все вирішила. І тобі краще не марнувати свій час на мене.

— Я його не марную, а от ти... — Він стиснув ще більше її руку, коли відчув, що вона хоче звільнитись. — Ти марнуєш час, на не використані шанси. Я ж проводжу свій час у компанії дівчини, яка мені дуже сподобалась. І цей шанс, я не змарную.

— Ти не знаєш мене і не тобі мене судити. — Вона все ж таки забрала руку і розвернулась піти додому.

— Вибач мені. — Зупинивши її за плечі, мовив він. — Вибач, я не хотів.

Меліса підняла свої очі на нього і сумно подивилась.

— Ось, чому краще бути одній. Краще нікому не давати шанс. Для чоловіків це шанс – спробував не вийшло, нічого знайду ще одну. Незамінних же нема.

— Ого! Мелісо, я думав, що у тебе був один невдалий роман і всі чоловіки тепер для тебе «козли». Але, дивлячись у твої очі, я розумію, що тобі робили боляче і не раз. І це не дівчачі «пожалійте мене». Не ти для мене «шанс» - шанс, це наша зустріч, яку я хочу перетворити на стосунки. Міцні, надійні та серйозні стосунки. — Ага. — Меліса знервовано засміялась, не повіривши ні єдиному слову. Хоча так хотілось вірити. — Спочатку усі так говорять. Усі хочуть серйозних стосунків, думаючи, що і в них можна бути вільними та робити все, що заманеться.

— Я говорю про інше. Стосунки у яких є кохання, вірність, повага і багато інших важливих речей.

— Рада, що ти в це все віриш.

— І тебе навчити можу вірити.

— Я не хочу стосунків.

— Але ж ти не зможеш бути завжди сама. Людина повинна бути з кимось.

— Я так теж колись думала. Але кожному своє. — Невже тобі не хочеться чоловіка, дітей, сім’ю? — Колись хотіла.

— А зараз? Невже зараз цього бажання немає? — він уважно дивився на її обличчя, щоб не проґавити ні одної зачіпки, яка б заперечила сказане нею.

— Ні. — Вона швидко закліпала і важко ковтнула. — І цим спровокувала себе.

Макс побачив те, що хотів. Її емоції, які виказувало обличчя говорило, що вона бреше сама собі. Вона намагається змусити повірити в те, що вона говорить не лише оточуючих, але і саму себе.

Моя сторінка на Букнет ***** Мій інстаграм
 

А ЩЕ СЬОГОДНІ ДІЄ ЗНИЖКА У МОЄЇ ЛЮБОЇ КОЛЕГИ:
Мар'яна Доля - книга Під знаком меча і корони
Анотація:
Він від народження встиг дізнатися, що таке несправедливість. Нелюбов матері, байдужість батька, змова, котру затіяв проти нього рідний брат... Все це неминуче вело до того, що саме існування старшого спадкоємця Землі дощу мало бути принесене в жертву амбіціям його родини. Проте втрутився Його Величність Випадок. І почалася боротьба за владу, довжиною в ціле життя...