Якщо коротко оповідання сподобалось, тож рекомендую "Незнайомець", автор Сильчук Назар.

Тепер подрібніше і в той же час, щоб не псувати майбутнім читачам присмак від такої містичної страви. А присмак в цьому творі інтригуючий і загадковий.

Щоб уникнути розкривати деталі сюжету, і в той же час розповісти про враження, скажу що коли пересуваєшся містом разом з героєм, підсвідомо чомусь вбачається майстер. Ну той майстер, що разом з Маргаритою. Це ні в якому разі не означає, що в Незнайомці відсилки, чи ще є якась явний зв'язок з тим класичним твором. Ні. Незнайомець самоідентичний і окремий твір. Та якось перекликається з тим майстром.

Взагалі, ми всі знаєм, шо в цьому світі є ще хтось/щось крім нас, людей. Про це ми зустрічаєм натяки, а інколи і прямі вказівники. І кожен з незнайомих хто зустрічається невідомо яку тайну приховує. Що в нього за спиною? Сила? Добра чи зла?

В нашого героя за спиною добра сила. Та доводиться йому зіштовхнутись в боротьбі з іншими, протилежними сутностями.

Написано, так як і має бути в подібній історії, без прямих назв героїв, чи то людина, чи ангел, чи скоріш за все архангел. Події динамічні, історія летить як стріла, прямо і швидко.

Та можливо аж занадто швидко, бо хто такий цей Незнайомець, звідки він прийшов, куди зник, як дізнався … ну і ще подібні питання, які мені як читачу були дуже цікаві, але нажаль відповіді я не отримав.

Ну і ще одне, аж занадто герой тут геройський. Хоч це скоріше справа смаку, але якби хоч якась справа в нього ладилась із зусиллями, через боротьбу, то градус цікавості був би дещо вищий.

В цілому дуже достойний твір. Рекомендую, як казала та що роздавала жестянки із зображенням рукавички.