Рецензія до твору «незіграна ставка». Конкурс

Однією з найяскравіших робіт на конкурсі «Знайомство з відьмою» особисто я вважаю твір Станіслава Войтюка «Незіграна ставка». Гадаю, що автору чудово вдалося врахувати усі вимоги до конкурсних оповідань, а ще сама історія тримає у напрузі до останньої частини.

Про що оповідання?

Сюжет переносить читача у підвальне приміщення, де ймовірно знаходиться покерний клуб – стильне затишне місце, де цінують анонімність, поважають гру та благородні напої. У кожного гравця за столом є таємниця, деякі з них зовсім не люди, а містичні істоти. Навіть сам диявол та відьма у червоному, що особливо привертає увагу Бориса – головного героя.

Спочатку все виглядає ніби чергова партія, яких за цим столом було зіграно чимало. Наче все під контролем диявола, який насолоджується своєю владою та передбачуваністю кожного гравця. Однак насправді ситуація під контролем у Бориса, він роками готувався до сьогоднішнього вечора, і точно має шанси, реальні шанси переграти самого диявола.

І можливо, головна ідея зовсім не в тому, щоб зірвати куш, а нарешті виконати обіцянку, якій вже більше ніж 20 років.

Враження читача

Мені дуже сподобались діалоги, наскільки мені відомо у пана Войтюка вони завжди чіпляють. І передбачити саме таке завершення, яке обрав автор, я точно не могла. Сама ідея твору дуже сподобалась. Оповідання, на мою думку, має усі шанси перемогти на конкурсі. Бажаю успіхів!

Посилання на рецензію в мережі https://www.instagram.com/p/CkGxc9uLCjS/