Профайлинг персонажа. Вступ

Хороший персонаж сам рухає історію вперед. Задача письменника лише помістити персонажа в сюжетну ситуацію.

Історія - це не шлях персонажа із точки А в точку Б. Історія - це способи персонажа пробратися через перепони на шляху із точки А в точку Б.

За хорошим персонажем цікаво спостерігати. Нам цікаво, як саме він вибереться з тої чи іншої ситуації. Багато хто каже, що в персонажа потрібно закохати. Це так, однак важливіше зробити персонажа зрозумілим для читача. Його не обов'язково любити.

З чого складається персонаж, щоб за ним було цікаво спостерігати та як зробити його зрозумілим?

Персонаж - це багатошарова конструкція з мотивації, талантів і чеснот.

Мотивація це відповідь на запитання: "Навіщо все це?". Перемогти зло, врятувати принцесу, заробити грошей на лікування.

Проте дуже важливо не плутати мотивацію та потребу персонажа. Мотивація - це глобальна ціль(потреба), досягнувши якої, персонаж здійснить своє призначення, дійде до мети.

Потреба - це короткострокова мотивація; ціль, інструмент, за допомогою якого, досягаться мета.

Щоб перемогти зло, потрібен артефакт. Щоб отримати артефакт, потрібен ключ. Щоб отримати ключ, потрібно обікрасти Ключника. Щоб обікрасти Ключника, потрібно знати де він. Щоб дізнатися де він, потрібно підслухати розмову. Щоб підслухати розмову, потрібні вуха. Зрозуміли логіку?

Таланти - це інструменти, якими персонаж задовольняє потреби. Це, буквально, список того, що вміє персонаж.

Чи має персонаж вуха, щоб підслухати розмову? Якщо ні, то потрібен той, хто має. Чи вміє персонаж красти? Якщо ні, то потрібно знайти того, хто вміє. Чи може персонаж користуватися артефактом, щоб перемогти зло?

Однак потрібно пам'ятати, що ми слідкуємо саме за персонажем. Ми розуміємо його потреби і нам цікаво яким способом саме персонаж задовольнить свої потреби. Потрібно зберігати баланс між тим, що вміє і не вміє персонаж.

За допомогою своїх талантів персонаж рухається сторінкою за сторінкою вперед.

Чесноти, риси характеру - це найскладніша складова персонажа. Це його світогляд та певні рамки, в яких персонаж діє. Ці рамки тягнуться з його минулого, аж до того самого моменту, коли читач зустрічає персонажа. Далі персонаж лише розкривається.

Найгірше, що ми можемо зробити, - це не знати свого персонажа, або наповнити його непотрібними рисами. Тобто тими, які не стосуються конкретної історії.

Відсутність характеру робить персонажа пласким. Нам це не потрібно, вірно? А якщо ми розповідаємо про персонажа забагато, то увага читача розсіюється і він перестає розуміти, навіщо ми раптом розповідаємо про те, що матір персонажа загинула під час нападу розбійників.

Саме тому я завжди наголошую на сюжетному плані. Сюжетний план - це тезисний перелік сюжетних ситуацій. В такому випадку ми заздалегідь знаємо, що важливо для персонажа.

Анкетування дійсно хороший спосіб наповнити персонажа заздалегідь. Проте в такому випадку отримуємо один гнилий мінус - втрачаємо гнучкість. Найкраще, в такому випадку, охарактеризувати персонажа коротко, наприклад, хоробрий, чесний, мріяв бути інквізитором, але батьки хотіли, щоб успадкував сімейний бізнес по розведенню єдинорогів.

І в ролі інквізитора переможе зло за допогою артефакта, який відкриє ключем, вкраденим у Ключника.

Але пам'ятаємо, що мрія бути інквізитором - це потреба, а не мотивація. Мотивація - перемогти зло.

Звідки персонаж бере мотивацію?

Нізвідки. Персонаж ніяк не може знайти свою мотивацію. В цьому парадокс. Автор виступає в ролі долі та дає персонажу призначення(перемогти зло). Ставить перед фактом за допомогою інтродюсера (іншого персонажа, пророцтва тощо).

На початку історії персонаж потрапляє в ситуацію, в якій отримує мотивацію та беззаперечно її приймає. Це правило. Є виключення, але потрібно опанувати базову драматургію, щоб в майбутньому віртуозно імпровізувати з сюжетами.

Де персонаж отримує таланти?

Неважливо, що вмів персонаж до того, як вперше з'явитися перед читачем. Важливо, щоб читач розумів, що персонаж вміє зараз. Поясню на прикладі. Сцена із Гаррі Поттера та філософського каменя. Рон Візлі вчить заклинання "Вінґардум левіоса", а через декілька епізодів застосовує це заклинання, вирубивши троля.

Розумієте, що трапилося? Ми буквально бачили, як персонаж опановує талант, щоб вирішити сюжетну ситуацію.

Це лише один зі способів, проте логіка у всіх загальна. Якщо по сюжету наш інквізитор має залізти у вікно Ключника, то ми маємо продемонструвати цей талант раніше, ніж він знадобиться за сюжетом. Або знайти того, хто залізе, якщо персонаж не може мати такого таланту з якихось причин.

Як гартується харктер персонажа?

На відміну від талантів характер з'являється у минулому, а в теперішньому лише проявляється в сюжетних ситуаціях. Якщо наш інквізитор хоробрий, то потрібно розповісти як і чому він став хоробрий.

Хоробрість - це не відсутність страху, а вміння діяти попри страх.

В деяких випадках персонаж може стати хоробрим заради досягнення сюжетної цілі в моменті(гнучкість). Це означатиме, що він був боягузом. Наприклад, наш інквізитор боявся сказати батькам, що хотів стати інквізитором(я заздалегідь знав, що буду писати про це). І саме тому, що поборов страх, став інквізитором. Відчуваєте, як персонаж стає об'ємнішим, лише тому, що один біографічний факт підкреслює рису характеру і навпаки? Складається враження, що це дійсно його призначення, а його діями керує доля, а не автор, якому вигідно, щоб персонаж опинився у потрібному місці у потрібний час.

Для того, щоб задовольнити потребу бути інквізитором, персонаж мав признатися батькам, а ставши інквізитором, має перемогти зло. Саме це він і розповість Ключнику, коли той спіймає за викраденням ключа.

Відчули? Сподіваюсь ви відчули, як раптово з'явився діалог інквізитора та Ключника. І не зрозуміло навіщо. Пояснюю. Щоб це спрацювало, ми маємо заздалегідь охарактеризувати Ключника як небезпечного, а викрадення ключа потребує хоробрості.

Я це знав, а ви ні. І я не розповів цього, а мав. Який урок? Правильно. Потрібно заздалегідь (тобто в минулому) створити характер персонажа.

Домашнє завдання

Якщо ви пам'ятаєте, я охарактеризував інквізитора як чесного. Я використав цю чесноту персонажа? Чи все ж просто її написав?

Вправа "Хто я?"

Створіть персонажа. Дайте йому одну рису характеру, один талант та один біографічний факт. Після чого помістіть його в наступну ситуацію: персонаж вечеряє в таверні з ельфійкою, але вона замовила занадто багато й у персонажа немає грошей розплатитися.

Вигадайте мотивацію персонажу та потребу(чому він вечеряє з ельфійкою?). Вийдіть із ситуації використовуючи талант, рису характеру та факт із біографії персонажа.

Вправа складна, проте, якщо її виконувати щодня, то згодом зможете швидко креативити, гнучко будувати сюжети та вигадувати історії.

Більше вправ та лекцій - підписуйтеся на Buy me a coffee!