Закохана. Новий розділ

Ловіть трохи проди на “Закохану”. Автор періодично сидить без світла, тому поки що такий режим. Бережіть себе.

fhsq6yc41rfhsq6yc41r

 І ось, я знову померла. Цікаво, скільки разів людина вмирала за своє життя? П'ять. Шість. Сім. Вісім. Дев'ять. У моїх руках зібралася вже маленька купка із замерзлих крапель. Вони сяяли та тріщали, коли падали зверху один на одного. Десять. Я важко підвела голову вгору, щоб не бачити образ матері. На обличчі Соулі читався праведний жах. Так. Я була чудовиськом, але мені не було страшно. У лабораторії витягли назовні те, що я відчувала довгий час. Проте, навіть не дивлячись на весь жах ситуації, я відчувала свободу. Вперше у своєму житті я зняла маску і перестала прикидатися щасливою...

 

3 коментарів

Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис

Увійти
avatar
Лара Роса
23.10.2022, 11:02:41

Дякую!
Головне - себе вбережи)

avatar
Юлія Міхаліна
23.10.2022, 10:55:04

Емоційно як! Дякую! Бережи себе!

avatar
Мар'яна Доля
23.10.2022, 10:37:30

Вражає...

Юлія Богута
23.10.2022, 10:48:22

Мар, Дякую

Інші блоги
Навіщо героям автор? ♥
…Щоб хапатися за блокнот і записувати все, що вони витворяють :D Не лізти в їхні особисті стосунки й сварки, підлаштовуватися під їхній характер та у жодному разі не диктувати їм, як жити! Я от декілька разів не
Гра - угадайка!
А давайте пограємо? Вже завтра стартує довгоочікувана новинка “Потраплянка для лиса” і я в нетерплячому очікуванні! Дуже хвилююся чи сподобається вам, хто з героїв стане вашим фаворитом та посяде окреме місце
Дев'ять ХвостІв
У старих легендах куміхо можуть бути лише міфом. Але що, якщо легенди не вигадували? Що, якщо серед людей справді живе той, хто має дев'ять чорних хвостів? Той, хто сильніший, швидший і старший за будь-яку
Муза.
Пишить в кого яка. Моя пішла. З якого переляку? В соплях, в сльозах, ба ледве не обсерлась з переляку. Манив солодким. Не вилазить. Дулі крутить. Вилазь! Тінь Жаху треба рятувати.
Це вам не санаторій, пане Назаренко...
Час у камері тягнеться болісно повільно. Під стелею моїх «хором» розташоване невелике заґратоване віконце, і я спостерігаю крізь нього, як густіють сутінки. Минає час обіду, а потім і вечері… Їжу не приносять, на
Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше