"(не) бійся своїх бажань" вже на букнет, безплатно

Ви знаєте, що в моїй творчості дуже часто підіймається тема бажань, особливо якихось трохи заборонених...)) Дякую читачам за підтримку конкурсного оповідання "(Не)бійся своїх бажань", мені дуже приємно бачити, що ви читаєте і коментуєте цей твір!

Сьогодні хочу ознайомити вас з ним трохи ближче...))

Почнемо з обкладинки і слогану:

Анотація до книги "(не) Бійся своїх бажань"

Прокинутись у розбитій машині з величезною раною в боку? Бачити, як кров поступово перетворює білосніжну сорочку в брудно-бордову? Чути дивний голос, який нагадує, чому саме я поїхав на максимальній швидкості невідомо куди і потрапив в аварію? 

Так, таке може статись тільки в клятий день народження, на який моя кохана дівчина вирішила мене кинути, і через що я, схоже, трохи перебрав і потрапив в аварію... Але я не хочу помирати.

«Не помирати» — це моє перше бажання... Але знаєте, є така фраза: «Бійся своїх бажань»...

Твір бере участь в конкурсі…))

ПОЧИНАЄТЬСЯ КНИГА ТАК:

Я не міг сфокусувати погляд. Перед очима все тупо пливло. Крім того, дим розʼїдав очі, а в боку щось пекло. Спробував повернути голову. Це вийшло з великим скрипом, але все ж вийшло... Величезна брудно-бордова пляма розповзалась білосніжною сорочкою. Мій світ звузився до цієї плями на білосніжній сорочці..

Саме там, де до того була посаджена інша пляма того ж кольору....

Доля вміє жартувати, це без сумнівів.

В голові почали крутитись різні думки, основна з яких була щось типу «тільки не відключайся». Вона перемежовувалась з тим, що сталось до цієї дурної аварії.

А потім переді мною, прямо на запотілому лобовому склі, почали зʼявлятись фрази, які хтось ніби пальцем писав.

Писав ніби спеціально повільно... Серце билось все частіше.

«Вона зробила це...» — така була перша фраза.

Перед очима пливло. Єдиною думкою, яку я намагався тримати в голові було «не відключатись». Я маю... Де мій телефон, треба подзвонити.

«Зробила у твій день народження...»

«Тільки не відключатись...»

«Тебе задовбало це життя...»

«Я не хочу помирати...»

Тепло крові поступово перетворювалось на холод... Ставало холодно, а я не міг думати ні про що, окрім того, як клята пляма зʼявилась на сорочці і як же круто було, коли основною проблемою є якась там дурна пляма....

Ненавиджу... Як же я це все ненавиджу... Це несправедливо...

ДУЖЕ ДЯКУЮ ВСІМ ЧИТАЧАМ ЗА ПІДТРИМКУ КОНКУРСНОГО ТВОРУ!
До речі, як вам обкладинка, любі?))

Її зробила Христина Лі Герман =)) Дякую їй ще раз, вона виконала всі мої забаганки і навіть те, що я попросила щодо фону... Зверніть увагу на його легку нерівномірність(червоного кола за головою хлопця), це не просто так =))) Відповідь, чому так вже є в книзі =))) 

ЧИТАТИ ІСТОРІЮ МОЖНА ТУТ!