Щиро дякую Камі Мир за рецензію до мого конкурсного оповідання "Знайди мене" (ღ˘⌣˘ღ)

Прочитати рецензію можна натиснувши тут.

А саме оповідання відповідно тиць тут.

Анотація до книги "Знайди мене"

Отямитися на кладовищі, не пам’ятаючи як ти сюди потрапив?
Чи може бути щось гірше?
Тим паче, що цвинтар знаходиться у богом забутому селі, якого навіть на карті немає.
Виявляється може.
Отямитися там вдруге й в третє.
І кожен раз перед цим зустрічати жінку з дивними, дещо нелюдськими очима.
Хто вона? Чого хоче від мене? Чому я постійно опиняюся на кладовищі, та чому кожен раз чую один й той самий крик?
Знайди мене!