Привіт друзі!

Днями прочитав конкурсне оповідання Буде тобі, враже, як та відьма скаже від Олександра Спаська .

Найперше, що сподобалось - це гарний задум та приємний щодо читання текст. 

Події відбуваються у наш час і розпочинаються з того, що до головної героїні, яка є відьмою починають приїжджати непрохані гості. За одяг їм слугує військова форма, а замість машин - броньована техніка. Відьма могутня, але справедлива. На чуже не зазіхає, втім й свого не віддасть.

Після повномасштабного вторгнення до України, мій друг і колега вигадав історію у якій до відьми також приїздять наші східні сусіди. Напевно війна невимушено наштовхує авторів на подібні думки й здається навіть містичні персонажі наразі захищають нашу землю та не можуть залишатися осторонь. Історії схожі між собою лише наявністю відьми та її зустрічі з непроханими гостями, тож читати було насправді цікаво.

Чим зокрема сподобалась історія Олександри - це те, що в ній мені побачився глибший зміст, ніж просто цікавий сюжет. До відьми приходило немало гостей й були вони різні, відповідно і ставлення до них з боку господині різнилося. Під час одного з таких візитів, читачеві випадає нагода порівняти образи двох людей, котрі носять однакову форму, є представниками спільної для них держави, втім мають різне виховання та світосприйняття. Я дотримуюсь думки, що кожна людина це окремий світ. Хороший, або поганий, але такий, що робить її тим, ким вона є. Можна одягнути людей в однострій, проте частина з них усе одно збереже в собі власні погляди (лихі, або добрі, порядні, або ж безпринципні).

Загалом історія мені здалася світлою, попри далеко не райдужно тему. Чим закінчилася зустріч із відьмою, дізнаємося наприкінці оповідання…

Загальні враження від твору приємні. Читалося легко в плані тексту та зокрема діалогів. Як на мене, вийшов гарний образ відьми. Дякую авторові за цікавий сюжет та бажаю успіху оповіданню!