Новинка!

Слава Україні! Сьогодні розпочалася публікація моєї фентезійної новинки “Зламані крила”. Це історія про незвичайну дівчину, яка потрапила у біду. У міфології  такі, як вона, асоціююються зі стихією вітру. Легкі, здатні пересуватися у повітрі не торкаючись землі. Головна відмінність від людей - крила. Великі, масивні та сягають п’ят. Про цих істот було згадано у моєму фентезі “Хранитель Карпат”. А ви здогадалася про кого йде мова?

Залишу анотацію:

Відправляючись у гори на відпочинок, Денис навіть не уявляв, що під колеса його авто потрапить незвичайна дівчина. Рятуючи її, чоловік не очікував ризику для власного життя, а зустріч з чимось містичним, загадковим та незвіданним стала справжньою несподіванкою.

 

DNFa4TH7_A7i98g6LfWBGGKdDqXmnptDZOzyGQ0ICgAAk1aboHwZv6qRaNdJzfiCrjar2sW1FrKc4SCqDeKsKzC8bja3t3QRMj5XhyfQaC1EIHTb7lGJJR0GDHX1ScQW8Wx1gKEtPmYnMF_fZ99RQPh1bhOQL0-67R7xDLof-xf9MkxUNqIdU8Y4xw

Коротенький уривок:

“Невпевнено зробив крок і побачив тендітну жіночу постать, що лежала на притрушеній снігом дорозі. Боса нога виглядала з-під білої сукні, чорне мов вугілля волосся, розкинулося неслухняними пасмами й вкривало обличчя. Проте насторожувало не це. Спину дівчини повністю приховували крила. Масивні, білі наче молоко, простягнулися від плечей до щиколоток. Денис потрусив головою, чи бува, не ввижається це йому. Але ні, крила нікуди не поділися. Чоловік підійшов до дівчини та опустився на коліна:

– Навигадують хеллоувінів і одягають маскарадні костюми. Краще б дивилася куди йдеш.

Денис схопив її руку та намагався знайти пульс. Відчув чіткий удар і полегшено зітхнув. Прибрав волосся з обличчя та закляк. Бліда шкіра вкрита довгастими подряпинами, під якими застигла кров. Покусані губи злегка припухли, а ліву брову пронизувала закривавлена рана. Таке з нею сталося явно не через падіння на автомобіль. Чоловік доторкнувся долонею до її щоки:

– Ей, ти  мене чуєш?”

Також, не забувайте зайти на нову главу любовного фентезі “Норовлива наречена”. Приємного читання!

 

9 коментарів

Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис

Увійти
avatar
Анна Пахомова
20.10.2022, 06:33:27

Вітаю з новинкою! Натхнення!

Анна Пахомова, Дуже дякую!

avatar
Ема Ноель
19.10.2022, 22:42:44

Неймовірна обкладинка, дуже атмосферна. Натхнення ❤️

Ема Ноель, Дуже дякую!

avatar
Аделіна Янг
19.10.2022, 19:20:19

Вітаю тебе з новиночкою! І тримаю за тебе кулаки!)

Аделіна Янг, Дуже дякую, люба!

Ще раз вітаю з новинкою! ❤️

Оксана Мрійченко, Дякую, дуже приємна Ваша увага!

avatar
Мар'яна Доля
19.10.2022, 11:49:45

Вітаю з новинкою! Успіхів книзі, а тобі натхнення!

Мар, Дуже дякую!

Я вже встигла завітати до вашої історії і мушу ще раз відзначити обкладинку. Вона просто неймовірна!! Новинка притягла до себе і по праву зайняла місце у моїй бібліотеці!!! Удачі та невичерпного натхнення, що надає крила))))!!!!

Олександра Спаська, Дякую! Дуже тішуся, що новинка зацікавила. Своїм коментарем ви уже подарували мені крила:)

avatar
Таня Толчин
19.10.2022, 10:48:04

Вітаю з новинкою!!!!!!!! Додала до бібліотеки)

Таня Толчин, Дякую за підтримку!

avatar
Reader Lana
19.10.2022, 10:20:58

Вітаю з новинкою! Легкого писання та нестримного муза(музи)!!

Лана Міцкевич, Дуже дякую! Буду рада бачити Вас серед читачів цього оповідання.

avatar
Елена Нечипорук
19.10.2022, 10:16:30

З новинкою!!! Успіху!!! Натхнення!!!❤❤❤

Елена Нечипорук, Дуже дякую! Запрошую на новинку!

Інші блоги
Навіщо героям автор? ♥
…Щоб хапатися за блокнот і записувати все, що вони витворяють :D Не лізти в їхні особисті стосунки й сварки, підлаштовуватися під їхній характер та у жодному разі не диктувати їм, як жити! Я от декілька разів не
Гра - угадайка!
А давайте пограємо? Вже завтра стартує довгоочікувана новинка “Потраплянка для лиса” і я в нетерплячому очікуванні! Дуже хвилююся чи сподобається вам, хто з героїв стане вашим фаворитом та посяде окреме місце
Дев'ять ХвостІв
У старих легендах куміхо можуть бути лише міфом. Але що, якщо легенди не вигадували? Що, якщо серед людей справді живе той, хто має дев'ять чорних хвостів? Той, хто сильніший, швидший і старший за будь-яку
Муза.
Пишить в кого яка. Моя пішла. З якого переляку? В соплях, в сльозах, ба ледве не обсерлась з переляку. Манив солодким. Не вилазить. Дулі крутить. Вилазь! Тінь Жаху треба рятувати.
Це вам не санаторій, пане Назаренко...
Час у камері тягнеться болісно повільно. Під стелею моїх «хором» розташоване невелике заґратоване віконце, і я спостерігаю крізь нього, як густіють сутінки. Минає час обіду, а потім і вечері… Їжу не приносять, на
Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше