А ви помітили, в який момент Христина перестала називати Дениса в своїх думках «колишнім»? Та й з його лексикону поступово зникли «шатеночка», «першокурсниця», «студентка», залишилися лише «Тіна» з «Бойко». Христиною він її називає, тільки коли на неї злий або в поганому настрої. І так, це також сталося після конкретної події. Придивіться, і самі побачите)

Оскільки сьогодні роман «Залишся назавжди – Без сліду зникни ти» переступив позначку в 10к переглядів, то крім додаткових глав хочу поділитися декількома цікавинками, які ви могли не помітити.

1. Пісня про ненависть, яку Христина співала на кораблі – наш з вами секрет Полішинеля)  Хай вголос поки не озвучувалося, хто ж саме її написав, але ми-то знаємо!

2. «Твої ревнощі гріють мені серце» - фраза, яку вперше говорить колишня Дениса. Хоча він і заявляє, що почуттів в їхніх відносинах не було, чомусь в його голові вона відклалася. Саме ці слова хлопець каже Христині під час розмови на сходах. А вона повертає їх йому вже на оглядовому колесі.

3. Про давнішнє знайомство Дениса й Сашка ви й так все зрозуміли. Хоча Поляков сам представляється «Алексом», потім вимагає називати себе виключно повним ім’ям. Але в хлопців була ще не одна розмова в минулому і сучасному, про які ми згодом дізнаємося. 

4. Те, що не просто так гидкий друг Сашка вибачився перед Христиною після звинувачень всіх дівчат в продажності, ви також здогадалися)

5. Під час першої сварки з Тіною Денис каже фразу: «Тобто мені заприсягтися у вічній вірності після пари побачень? Що далі? Ще один поцілунок, і я повинен зрозуміти, що ти – кохання всього мого життя?»

А коли ж відбувається їхній наступний поцілунок? Після «втечі» від гелікоптера на морі.

«Ти дивно на мене дивишся, – констатує дівчина, хоча сама не зводить з мене очей.

- Намагаюсь зрозуміти, з якої планети ти сюди прилетіла.

- З твоєї?

- Так, безперечно.

Ми тягнемося один до одного одночасно, поєднуючи губи в ніжному поцілунку. На цей раз нікуди поспішати не хочеться. Шум хвиль, запах моря, тепло Тіни, наші повільні торкання – все разом діє на мене, як своєрідна медитація. Я ніби ковтаю сонячне світло, яке зігріває все всередині».

А тепер малесенький спойлер: нас чекають ще 2 глави (з підглавами), не враховуючи тої, що виставила сьогодні та епілог вже від імені Дениса в сучасному, який багато чого прояснить. А деякі уявлення навіть переверне з ніг на голову. 

Поділюся з вами назвами:

Піддаватись

В одній миті жити

Жадібно продовження просити

Дякую за інтерес до історії! 600к знаків вже позаду, сподіваюся, їхнє читання принесло вам задоволення. Можливо, навіть настільки, щоб почати мене відстежувати та поставити книжці зірочку) Роман безкоштовний, тож вдячна кожному, хто оцінив мою працю так. А тим, хто ще й коментує - мільйони плюсиків в карму! Завдяки вам я продовжую писати кожен день, незважаючи ні на що. Дякую!