Рецезія Лоре Лея "Чия ти, Русалонько?", конкурс

 

b0Ki6qNKzWu8brLeUjpLSgzoLx7xM7Do4KRUOup09DlZBo2p08tJ9EgcxlkEa2HyWHCSn76L21MR_bzjNtIEHPr_MW6x13fFLf1Iej8sx7G7FhmVUbJQvKUgDv4fHn21vvPkFhTTae-825_YfXCDkZrh6aktc_vctRRaMZQQYNMptN83x1cPpu6VJt-ruPne4A_7EE2K81HUHh_t59pt8YFB8RZEo8S03UlrpRq0Ze9VFLQhvspCa2tZuKQhMJJL8HxOn5RlpeSA2nCmR86tNGZAI3hF6t_wY4n5cMKGDD5PTTeBeLypizpPlEWOL7wQq3K8aL5suVmT1HkcV8pad6roqG_wDd0ssgFPn3U9NiV63IQfyJfmeAPkHTy-SmqrHeL9ObA7mwObv-5n0JmhRiH93-jIE85ihDPkscC3G1tgy8YFMJP2PkkSCQxKUTdvDfbf0um831MbS4e1LvulXa1QvO3C2l_wvRqwqN2wOpzHwTDFB4GBqIUfqp2hCbBtEf8Jcl9FE3LKXjXnZHjuVhp37-mg9t929LoprBgS-p1tTWFYuIsZ6eUoGMWw-ufxHO0NQq9epLJHbV8iohi5l7BvrDVbNcEh3NsEYTdmsGafrHc713SRan7xv55oTl7qR3Ezk9geYkSMICFkZIK1oOuYe643W2E7MbiVTCNx6vPLMAxquVkyZfsP4pDpGRKcNLqXT8--YZGRTF7BLDhEbhfzjvlf7QXj2hS8sEmxSYg-5OVkc-5XRZepaRar6rxL1E5LjH9wQsLQkkyKekIJjnHNDkv3v85ho4PK46kQSVM-XfniOGI09kOLloHGbvUn1TERL9WNoJEOf5yqYxptgKZ5JnVpKNmanRK3fg82vDVh8Wt-e9pslsGEqdUCleeSHeEI5LWCxY78iJBF-wE-ZLdHoCA1Dp6SHSWZOIQSOlq3suj5XLco0U418gimvRxAQhjSGcsR1mjW=w220-h320-no?authuser=0

Лоре Лея "Чия ти, Русалонько?"

 

Книга Лоре Леї починається із цитатою «Якщо кличеш, то готуйся до того, що прийде»

Саме вона є перша сходинка та основна думка цього твору. Одне речення, у якому закладене велике значення, а далі іде, мов розтлумачення цієї цитати чи вислову.

Містика/жахи — так, трилер/детектив — так! Усі ці жанри поєднані в одному творі на 12 с. Ви хочете почитати історію загадкову й основане на реальних подіях чи в реальному часі та в реальному місці? Тому раджу завітати до цього автора Лоре Лея, та прочитати її роботу під назвою "Чия, ти русалонько?". Назва, хоч не така моторошна як сама історія, але вона контрастує та підходить до сюжету, який зображений на сторінках даної книги!

 

Ця історія знайомить нас, зі звичайним черговим дільничим, який заходить на чергування в перед ніч Хеловінна в маленькому відділку поліції в Знам’янську.

Максим Вікторович один із головних персонажів цього твору і від лиця, якого ведеться частина історії — дільничий! Автор нас знайомить із ним, як людиною, яка віддана своїй роботі та має за плечима чималий досвід. Але він не дуже вірить у ту чудасію та містику, яка твориться у їхньому районі. Також не схвалює інтереси молоді, які переймають закордонні традиції та їх наслідують тут вдома.

Хоча він не проти і своїх народних традиційних «містичних ритуалів», які проводять на Купала, Андрія… На його думку, це безневинна забава для молоді. До того часу, поки на його особистий телефон не надійшов дивний дзвінок із невідомого номера про численні жертви на озері.

Темно, мокро, слизько та моторошно це ті відчуття, які супроводжують Максима Вікторовича на місці масового вбивства. Він намагається зрозуміти причину та знайти живого серед тих невідомих, які лежали непорушно. Він разом із напарником у пошуках зачіпок чи, хоч якоїсь підказки тому, що тут трапилося. Дільничий натрапив на дівчинку, яка, на його думку, була одягнута в старенький одяг, що колись він і сам подібне носив, немов вона застигла в часі СРСР.

Максим Вікторович звертався до неї так щоби не сполохати та намагався її відвезти до відділку, щоби нагодувати зігріти та знайти її рідних. Оскільки дівчинка не пам’ятала свого імені та звідки вона, але вона все говорила про невідомого з озера та тих, хто його кликав.

Після цієї зустрічі із «русалонькою» історію продовжує вести журналіст, який приїхав у даний відділок за сенсацією. Він належить до категорії людей, які вірять у науку і все, що містичне має своє наукове пояснення. Як журналіст, він прагне сенсації, визнання та розкрити невідомі масові вбивства та таємниче зникнення дільничого самотужки.

Андрій — журналіст місцевого видання, по при зауваження до темного озера та його печальну історію, вирушає на місце вбивства. На його шляху трапляються різні містичні видіння, які хочуть попередити про небезпеку, але він на це не зважає. Він потрапляє в руки «невідного», де вже вороття назад немає.

Тому, якщо ти, у це не віриш, то це не означає, що цього не існує й це просто байка, яку розказують із вуст в уста старожили. Краще довірся їм, і вбережи своє життя. Як це намагався зробити дільничий, огородивши озеро від решти охочих вкусити смак містичного та небезпечного.

А хто такий «невідомий» і чому до нього всі йдуть, вам варто прочитати та зробити свій висновок, а, можливо, дати йому ім’я.

 

Р.s. Дана історія в собі має все, що треба для такого жанру та передає всю суть тієї містики. Я в захваті від цієї історії. Вона моторошна та капець загадкова. І те, що твориться далі….реальність, із якою стикнулися наші землі за це століття….ну слів мало щоби це описати. Правду, кажуть, бійся не монстра під ліжком, а людину, що за дверима! От дільничий під час свого життя людей рятував і після нього намагався це робити. А от німці, які вбивали людей під час свого існування так і після смерті продовжили цим займатися. І лишився такий приємний осад, що все ж таки хтось розкриє цю сутність та зможе це озеро зробити безпечним.

В Лоре Леї є чимало книг за якими можна познайомитися з автором та знайти свій жанр, якщо таке не у вашому дусі!)) Особисто я почала знайомство із нею з книги "Фаталістка", і не погадала)

 


Рецезія в інстаграмі

4 коментарів

Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис

Увійти

Дякую за те що познайомили з цим цікавим твором)

Наталя Котюк
13.10.2022, 19:22:48

Володимир Захарченко, Я рада, що вам теж сподобалося!))

avatar
Юлія Міхаліна
13.10.2022, 18:50:05

Дуже моторошна та атмосферна історія!)

Наталя Котюк
13.10.2022, 19:19:49

Юлія Міхаліна, Так, особливо кінцівка, взагалі печаль.

avatar
Мар'яна Доля
13.10.2022, 17:43:41

Цікаво))

avatar
Лоре Лея
13.10.2022, 13:43:49

дякую за рецензію))) мені дуже приємно) і за рекомендацію, обіймаю) успіхів!

Наталя Котюк
13.10.2022, 15:18:55

Лоре Лея, Це все взаємно)))) тут навіть не поспориш чи похвалишся, але історія твоя варта уваги!❤

Інші блоги
Мій день народження.199 причин сьогодні усміхатися
І цього року мені особливо хочеться сказати собі одне: я рада, що все-таки наважилася. Наважилася писати. Наважилася показати свої історії іншим. Наважилася перестати залишати їх лише у своїй голові. Так з’явилася
❤️❤️❤️
Всім привіт)) зловила красиві цифри і хотіла похвалитися ними❤️❤️❤️ Дякую що читаєте і коментуєте, це дуже цінно для мене. Сьогодні опівночі буде новий розділ! А ще нагадати, що сьогоднішній розділ уже на сайті! Читати
Кіна не буде, буде цікавіше (оновлення Порталу).
В «Порталі у Гріх» наша читачка зовсім засумувала. Всі її плани на чудовий вечір знищено. Знову цей клятий ритуал. І за законом підлості це вже не хибна тривога. І хоч Вейн намагався все виправити, однак є обставини проти
"Вагітна секретарка для мажора" - в передплаті!
Головна новина в заголовку! Тепер уривок з наступного розділу: Мимоволі знову й знову відкриваю сторінку Ніки на фейсбуці. — Яка красуня! — захоплено каже Самуель, мій сусід. — Ех, такій би я вдув… — Відчепися!
Любов під контролем: дві історії Ольги Инки
Любов під контролем: дві історії Ольги Инки Щойно я прочитала підряд два оповідання ОЛЬГИ ИНКИ «Купити маму» і «Патологічно-депресивний шедевр». Вони невеликі, читаються швидко, але залишають після
Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше