Додано
05.10.22 01:36:06
Трохи про себе. Архівні фото. Ностальгія.
Доброї ночі!
Час летить із величезною швидкістю. Те, що сьогодні для нас важливе, через роки і не згадається. А от нагадати можуть фотографії .
Щось мені не спиться сьогодні, тому вирішила трохи переглянути вміст галереї . І знайшла такі фото, що викликали у мені бурю позитивних емоцій.
Тож ділюсь ними з Вами
На фото я із майбутнім чоловіком 6 років тому. Аж не віриться, що стільки пройшло з того часу…
Ми вперше разом вибрались на полонину ( ту саму про яку у мене дилогія), ой це було так романтично і чудово.
Тоді я ще не знала, що стану автором і публікуватиму книги. Творчий шлях почався значно пізніше. А з чого він почався?
Дилогія "Ягоди долі"
https://booknet.com/book/399478
https://booknet.com/book/403803
Щиро Ваша:
Мирослава Білич!
Мирослава Білич
452
відслідковують
Інші блоги
Я — початківець і, коли почала публікації своєї першої книги, дуже переймалася, переглядаючи оцінки читачів до кожного розділу. Навіть писала гнівний пост про це. Тепер, коли сплинув час і у мене вже декілька книг, я не
Вітаю всіх! Сьогодні єдина знижка в передплаті на ВБИВЦЮ ІЛЮЗІЙ. Книгу буде завершено менше, аніж за місяць, тож, дешевше вона вже не стане. Хто чекав знижку - не пропустіть)) Особливо, любителі драконів, бо вони тут є! Поки
Подарую цю знижку!) Подаруй мені кохання Я привела до хати небезпечного чоловіка. Познайомила його з сім'єю і дозволила наразити нас на небезпеку. Я навіть подумати не могла, що все обернеться настільки жахливо. Хіба
Мої шановні й дорогі! Літературний доробок Влади поповнився ще однією наївною історією боротьби за Кохання та світле життя на землі. Як бачите: свій невиліковний романтизм я визнаю добровільно. Мої «Заручники істини»
Шановні друзі!
Читаючи твори інших авторів я часто бачу, що розділи позначені лише цифрами й тільки нещодавно до мене дійшло: чому? Сама я завжди намагаюсь влучно і коротко характеризувати суть кожної глави. Але читачі,
2 коментаря
Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис
УвійтиГарні фото. В горах особлива атмосфера, яку не відчуєш більше ніде. Вони надихають й дарують відчуття гармонії й свободи. Здається, що навіть дихати стає легше.
Айрін Ван, Так, я обожнюю свій рідний край. Тож мусила написати про полонини. Дякую.
Дуже гарні та атмосферні фото!
Бажаю, щоб невдовзі ви мали можливість знову зробити там фото разом !!!
Alesia, Щиро дякую!
Видалення коментаря
Ви дійсно хочете видалити повідомлення?
Видалити СкасуватиКоментар буде видалено назавжди.
Блокування коментування
Ви дійсно хочете заборонити можливість коментування?
Заборонити Скасувати