Трохи про себе. Архівні фото. Ностальгія.

Доброї ночі! 

 

Час летить із величезною швидкістю. Те, що сьогодні для нас важливе, через роки і не згадається. А от нагадати можуть фотографії .

 

Щось мені не спиться сьогодні, тому вирішила трохи переглянути вміст галереї . І знайшла такі фото, що викликали у мені бурю позитивних емоцій. 

 

Тож ділюсь ними з Вами

lL4DDiQiTil6Luxhvm70Hi-HRcTGgj-RcXptcgLPPMruwAA44uDI8FC2CfKtyYKalyuZhsoFT1dEOT-zKhnMXJvCGX8_o1XA06eJM3nDWPGWkSw0XpTBoDIMSBUPe5uoi0VUSLJ5RSyrZEyJ1HoozDQhH1CGxw14Iq6n7u-diRxTV2zevDqG_jxw0A-33CRnRw4gJc_jwlys-IGLW-4-479rKrZrhOYMzEHCPCveg8OUU_NddJXTFDlE0uM6Zr5vqI1qWh6RyoPX0rY5QsL6zN5VIyrtL74qYk9YNXrF9KIJcYgh1pgmjEr0nBXAnJqGD1Oqlb8AiMNdCBz-iAhEs6fBSDlIRb-voZYLCnUXmOWgCUY0Q0fQ

На фото я із майбутнім чоловіком 6 років тому. Аж не віриться, що стільки пройшло з того часу…

 

Ми вперше разом вибрались на полонину ( ту саму про яку у мене дилогія), ой це було так романтично і чудово.

 

Тоді я ще не знала, що стану автором і публікуватиму книги. Творчий шлях почався значно пізніше. А з чого він почався?

 

 Дилогія "Ягоди долі"

 _jxu70bITCLGkr6h1rTZgUc-t7HkKB_6BvKjs8dxppg1fdLJ61ONRZ_DCgACVwxRY0a7qyu5PNd-Q78UNuN6xdLVHOgLldZEKmglC8aAT82nnn4V5a98O58kPFR27U5N9d6G36GjPhryWSk9BRobb6Uq0--EE2kczeM69SV_bpFQ011d0v72fFGjGA

https://booknet.com/book/399478

 

https://booknet.com/book/403803

 

Щиро Ваша:

Мирослава Білич!

2 коментарів

Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис

Увійти
avatar
Айрін Ван
11.02.2023, 20:36:11

Гарні фото. В горах особлива атмосфера, яку не відчуєш більше ніде. Вони надихають й дарують відчуття гармонії й свободи. Здається, що навіть дихати стає легше.

Мирослава Білич
11.02.2023, 20:49:55

Айрін Ван, Так, я обожнюю свій рідний край. Тож мусила написати про полонини. Дякую.

avatar
Олеся Глазунова
11.02.2023, 20:13:59

Дуже гарні та атмосферні фото!
Бажаю, щоб невдовзі ви мали можливість знову зробити там фото разом !!!

Мирослава Білич
11.02.2023, 20:48:05

Alesia, Щиро дякую!

Інші блоги
Новинка! Слр, 18+
«- Пацани, ось дивлюся я на вас і так шкода стає… ви ж тепер якісь… чи не повноцінні. Вас ваші баби скрутили та на короткі повідці посадили. - Та гаразд, Юрку! І твій час прийде! - Не дочекаєтеся! Маючи ваш приклад перед
Колеги, а стільки ви пишете історій одночасно?
Знаю, що одночасно писати це вельми не професійно. Це збільшує ризик сюжетних дір, пропустити важливі моменти, і купа всілякого "не професійно". Ну так от, дотримуєтесь - одна історія - до кінця, чи грішите, і пишете
Опитування
Вітаю! Питання до читачів, які вже прочитали більшість з моїх книг. Потрібна ваша допомога! Зараз у мене на сторінці є 3 незавершені цикли, і я прошу, щоб ви написали, продовження якого чекаєте найбільше. Обіцяю
Хрипкий голос, від якого я раніше божеволіла...
Вітаю! Маю для Вас таку знижку сьогодні!) Одержимість Юсупова - Ти завжди будеш тільки моєю дівчинкою, - залізна хватка його рук на талії. Хрипкий голос, від якого я раніше божеволіла. - Ти сам подарував мені свободу, -
Вже завтра виходять фінальні глави мого роману...
Ось ми впевненими кроками наблизилися до фіналу, вже завтра 15 грудня о півночі я опублікую 4 останні глави другої частини свого роману. Мені завжди дуже складно прощатися зі своїми героями до яких я вже дуже звикла, але
Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше