Додано
05.10.22 01:36:06
Трохи про себе. Архівні фото. Ностальгія.
Доброї ночі!
Час летить із величезною швидкістю. Те, що сьогодні для нас важливе, через роки і не згадається. А от нагадати можуть фотографії .
Щось мені не спиться сьогодні, тому вирішила трохи переглянути вміст галереї . І знайшла такі фото, що викликали у мені бурю позитивних емоцій.
Тож ділюсь ними з Вами
На фото я із майбутнім чоловіком 6 років тому. Аж не віриться, що стільки пройшло з того часу…
Ми вперше разом вибрались на полонину ( ту саму про яку у мене дилогія), ой це було так романтично і чудово.
Тоді я ще не знала, що стану автором і публікуватиму книги. Творчий шлях почався значно пізніше. А з чого він почався?
Дилогія "Ягоди долі"
https://booknet.com/book/399478
https://booknet.com/book/403803
Щиро Ваша:
Мирослава Білич!
Мирослава Білич
526
відслідковують
Інші блоги
Я — Марго Вест.
І це моя перша історія, яку я наважилась показати світу.
“Тіні між нами” — це не просто про кохання.
Це про те, як минуле не відпускає, навіть коли ти дуже стараєшся втекти.
Тут буде багато емоцій,
Всім привітик! Я до вас зі своїми думками ( сподіваюся ви любите такі балаканини ☺️) Мова піде про авторку Маркіза де Бюсі і її роман "Поза Зоною ДосяжностІ" Цей роман бере участь у флешмобі «Неправильне
Хай. Сьогодні той самий момент. Той, коли історія не обривається… а закривається. Повністю. Остаточно. Правильно. Я дописала останній епізод. Ви дочитали (або ще дочитуєте). І тепер — це кінець. Агентство, швидше
І знову ЗНИЖКА! Їх же багато не буває?)) А все почалось з ГОЛОВНОГО БОЛЮ МАГА ВОГНЮ. Періодично мені хочеться побешкетувати й тоді народжуються ось такі книги, в яких героїні ще з тим перцем! Конкретно ця - так тікала від
Якби ви випадково побачили, що на якогось незнайомого чоловіка наставлений пістолет, то... пройшли б повз, так? Утекли б? Але Рубі не така. Вона просто не могла це так залишити. І поплатилася за свою допомогу власною свободою... Зацікавило?
2 коментарів
Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис
УвійтиГарні фото. В горах особлива атмосфера, яку не відчуєш більше ніде. Вони надихають й дарують відчуття гармонії й свободи. Здається, що навіть дихати стає легше.
Айрін Ван, Так, я обожнюю свій рідний край. Тож мусила написати про полонини. Дякую.
Дуже гарні та атмосферні фото!
Бажаю, щоб невдовзі ви мали можливість знову зробити там фото разом !!!
Alesia, Щиро дякую!
Видалення коментаря
Ви дійсно хочете видалити повідомлення?
Видалити СкасуватиКоментар буде видалено назавжди.
Блокування коментування
Ви дійсно хочете заборонити можливість коментування?
Заборонити Скасувати