Любі мої, хочу повідомити вам, що зовсім недавно стартував мій новий роман

"Залишся зі мною"

Анотація

— Тар…
Дзвінка з цього номеру я, зізнаюсь, не очікував. Пів року минуло відтоді, як Ліза пішла, сказавши, що повертається до батька. Принцеса награлася, так, здається, вона сказала.
— Чим зобов'язаний? — відповідаю зневажливо.
— Я… — повисає пауза. — Я в лікарні…
Яким би байдужим я не хотів здаватися, на цю звістку реагую відразу.
— Що трапилося?
— Я… я в пологовому будинку, — вона зітхає. — Забери нас звідси.
Історія про Тараса. Читається окремо.

Також, хочу розповісти вам про новинку своєї колеги Ерін Кас

Вітер змін

— Ну, сідай, Кіро Макарівно Яворська, — повільно розтягує слова. — Де моя валіза?
— Звідки мені знати? — відповідаю неохоче. Якщо він сподівається мене розколоти, то марно старається.
— А мені здається, що вона у тебе.
— Тобі здається, — розтягую усмішку.
— Впевнений, що речі у валізі, яка стоїть в моєму номері, твої, — демонстративно блукає по мені поглядом.
— Хм-м, — тільки й можу видати.
— І щоденник… Можна почитати?
— Чужі щоденники читають тільки нахаби, які наступають на людей і навіть не перепрошують, — моє залізне терпіння вичерпується.
— То це я мав перепросити? — дивується так, наче я тільки що Америку відкрила. — Серйозно? — аж привстає зі свого місця. Оце психоване!
— Ну не я ж, — знизую плечима.
— Схоже, наше партнерство закінчилося не розпочавшись.
— Я теж так думаю.