Так, я до вас знову з продою на "Відьмину службу кол-центру". Нещодавно побачила, що книга попала в "Гарячі новинки" Букнету і тому говорю вам таким чином своє "Дякую") Прода о сьомій ранку, якраз до кави) А якщо ви ще не читали першу частину - запрошую вас до "Відьминої служби підтримки", вона повна.

Теплої ночі, Букнет. Хай тобі сняться гарні книги)

— Та щоб тебе, Скаю! — простогнала я і повільно торкнулась губами його губ, аби розбудити. За старою схемою, чоловік відразу ж прокинувся, хватаючи мене в оберемок і продовжуючи цілуватись. — Тримай себе в руках, красень. Ти на всіх так зранку реагуєш?

— Ні, лише на тих, хто мені на вухо стогне, — посміхнувся чоловік, щасливо потягаючись на ліжку. А мені раптово стало цікаво, як це він міг почути мій стогін до пробудження. — Що, магія не розвіялась?

— Це ти мені скажи, коли ти чув, що я стогнала? — підозріло запитала, здіймаючись з ліжка. — Ти ж спав.

— А ти не помітила? Ти коли старалась від мене відсторонитися, то дуже привабливо...

— Добре, добре! Мовчи краще!