Безкоштовна книга на вечір)

ПРИВІТ, МОЇ ЛЮБІ НАТХНЕННИКИ!!!

"ФРАНЦУЗЬКИЙ АКЦЕНТ"

КНИГА БЕЗКОШТОВНА!!!



Книга, яка полонить, подарує тепло та неймовірну кількість гарних емоцій!!!

Уривок:

Тео голосно глитнув, і простягнувши свою руку через стіл, узяв мою і стиснувши її, промовив: — Лорен… я…

— Salut, Theo*.

Я широко посміхнувся, і встаючи, привітався зі Стефаном.

— Salut, Stefan.

Стефан похлопав мене по плечі, а потім, дивлячись на Лорен, промовив:

— Oh là là**.

— Stefan. — Я підняв брову, кажучи таким чином, що йому вона не по зубах. Стефан ще той ловелас.

Він наче не зважав на мене, промовляючи далі, і дивлячись на Лорен.

— Wow, elle est jolie.

— Стефан, це моя гостя, подруга Беатріс Лорен. Мій друг, як завжди увімкнув усі свої рефлекси спокусника, і нахилившись до Лорен, поцілував її у щічки, промовляючи, що вона прекрасна. З цим не посперечаєшся. Суцільна сексуальність та врода.

— Лорен, це мій друг, Стефан.

— Дуже приємно. — Посміхнулась вона, червоніючи від надмірної уваги.

— І мені, belle.

— Ви, теж знаєте англійську?

— Не досконало, але - oui.

— Стефан вчився колись за обміном у Флориді. — А-а-а… — Лорен посміхнулась.

Стефан нахабно всівся навпроти Лорен, і посміхаючись своєю досконало білосніжною посмішкою, почав зачаровувати її.

— Як надовго ви тут, belle?

— Приїхала на кілька місяців.

Стефан пірнув у свою каштанову гриву пальцями, і дивлячись своїми темними очима на Лорен, торкнувся її руки. Мені це геть не сподобалось. І це дуже м’яко кажучи. Я закипів, якщо бути чесним. Можливо, я б щось і сказав Стефану, але Лорен, мило посміхнувшись, залагодила конфлікт, який би міг розпочатись. Вона обережно забрала руку, і подивившись на мене, дала зрозуміти своїми блакитними очима, що їй все одно до спокусника Стефана.

Лорен відсунувшись, запросила мене сісти поруч. Я так і зробив.

— Theo, чому не сказав, що на твоїй віллі – розцвіла така квітка? Це не чесно! Oh non, non, non, ce n'est pas acceptable.

— Стефане… — почав я, але мій друг мене перебив.

— Завтра ми прийдемо до вас. C'est décidé, Theo. Я знав свого друга, як п’ять пальців і щоб я не говорив, він все одно прийде.

Уривок:

  «Через пів години ми йшли лозами і розмовляли про те, чим займаюсь я останні сім років.

— Ти винороб, ти гарно готуєш,… ти неймовірно галантний та дуже привабливий. — Її чесність мені так сильно імпонує, що я все більше і більше захоплююсь нею. — Як такий, як ти, і досі не одружений?

— Це повинно бути на все життя, як в моїх батьків. Краще вже не одружуватись, ніж провести не з тією людиною життя, аніж мати обручку на пальці і не бути з коханою людиною. Це не те, чого я хочу. Кохання та пристрасть. Ось що має бути між двома людьми. Кохання це- як ніжне біле вино,… як грайливе рожеве вино;… та сповнене пристрасті та насолоди червоне вино. Таким я бачу кохання.

— О, Тео… ти неймовірний чоловік. Вірю, що ти знайдеш те, що бажає твоє серце. — Лорен мило посміхнулась, і торкнувшись моєї щоки, провела по ній теплою долонею. Зніяковівши від власних проявів ніжності, вона швидше закрокувала між рядами винограднику і запитала: — Ти виготовляєш рожеве вино? Правильно?

— Так. Саме так. А ще я допомагаю батькам зі збором лаванди. Це наш основний бізнес. Вино я виготовляю для місцевих кафе та ресторанів, і звичайно для себе. Люблю цим займатись. Це – моє.

— Це чудово, Тео. — Лорен вдихнула теплий вечір Провансу і прошепотіла: — Таке відчуття, що я приїхала додому.

— Це гарне відчуття. — Я дивився на неї і мене переповнювало тепло. — Лорен?

— Що? — Вона подивилась на мене і я голосно глитнув.

— Можна тебе обійняти?

— Так. — Лорен посміхнулась і притулилась обличчям та долонями до моїх грудей.

Мої руки обплелись довкола її талії, і я наче розчинився в цьому моменті. Мені кортіло запам’ятати все: аромат її тіла; стукіт серця; розмірене дихання та тепло її рук.

Зі мною, ще ніколи такого не було. Добре. До болю добре. Хіба так може бути? Виявилося може. Я знав, що ми не зможемо бути разом і від цього моє серце стискалося.

— Дякую за те, що ти тут.

Вона встала навшпиньки, і дотягнувшись до мого підборіддя, поцілувала в нього.

— Дякую, що зголосився прийняти мене на віллі Ламбер».

*******

Моя сторінка на Букнет ***** Моя група фейсбук ***** Моя сторінка на фейсбук ***** Мій інстаграм