Доброго ранку, незламний народе: і тим, хто щойно прокинувся, і тим, хто досі не лягав!)

Щось засиділися ми у теперішньому, повинна вам зізнатися, проте сподіваюся, що іще один розділ таки витримаєте:

І кожна із них повторювала про себе тихо: «Я знаю: ти поруч!» — відправляючи з вітром слова, які до них ніколи не дійдуть...

— Я просто не встигла вчасно народитися, вибачте мені за це... — кинула відчайдушно через дорогу Аделаїда.

— Просто наш час іще не настав... — пошепки повторила Віталіна за голосом, що долинав до неї крізь роки. Проте обидві знали точно: між ними повстало щось значно складніше за час.