Додано
28.09.22 16:24:37
Знижка на "Я тебе відвоюю"!
Вітаю, шановні підписники!
Сьогодні на моїй сторінці діє приємна знижка -20% на історію "Я тебе відвоюю"!
Ця книжка може зацікавити читачів, які шукають для себе щось ніжне, емоційне, глибоке про сильне справжнє кохання.
Перше кохання – найчастіше трагедія. Дашине не стало виключенням. Стас – найкращий друг її старшого брата, а разом з цим той, через кого серце билося швидше, – одружився, не давши Даші жодного шансу.
Вона навчилася з цим жити, виросла, зустріла іншого. Мабуть, кращого за Стаса, більш достойного, але коли доля дала їй другий шанс – без роздумів кинулася у вир із головою. В біль і ніжність. Страх і пристрасть. В кохання до того, кому обіцяла: відвоює.
Біда лиш в тім, що Даша не підозрювала, з ким доведеться воювати і чого їй вартуватиме перемога.
Вона навчилася з цим жити, виросла, зустріла іншого. Мабуть, кращого за Стаса, більш достойного, але коли доля дала їй другий шанс – без роздумів кинулася у вир із головою. В біль і ніжність. Страх і пристрасть. В кохання до того, кому обіцяла: відвоює.
Біда лиш в тім, що Даша не підозрювала, з ким доведеться воювати і чого їй вартуватиме перемога.
Тизер:
– Ти запрошений на моє весілля, до речі.
Це був Дашин укол у відповідь за запрошення, зроблене Стасом вісім років тому. Та тільки йому, здається, абсолютно однаково до її так званих уколів.
Він посміхнувся знову, кивнув.
– Неодмінно, Носику. Сервіз притягну. Тост штовхну. Гарний… Про те, як у сімнадцять до мене під будинок прийшла…
– Стас, не треба про це, будь ласка. Мені соромно й досі. Якщо є у світі хоч щось, що я хотіла б від тебе – це, щоб ти назавжди це забув. Вибачив і забув.
– Бачиш, ти соромишся, а я пишаюся навіть.
– Чим пишаєшся?
– Така дівчина в мене була закохана. Чим не привід для гордості?
Він пожартував, а у Даші серце мертвіло. Вона раптом усвідомила, наскільки її згода сходити на каву з першим коханням була необачною і самознищувальною.
Вісім років боролася. Вісім років себе відбудовувала. Вчилася жити з нерозділеним коханням як даністю, звикати до того, що один серцевий сектор навічно виведено з ладу і тепер компенсувати треба іншими. Переконувати себе в тому, що комфорт поряд із Богданом – це максимум, якого вона прагне. А потім...
Стас сидить навпроти, і немає нічого в її житті важливішого, ніж бажання ввібрати кожне його слово, погляд і доторк.
Це був Дашин укол у відповідь за запрошення, зроблене Стасом вісім років тому. Та тільки йому, здається, абсолютно однаково до її так званих уколів.
Він посміхнувся знову, кивнув.
– Неодмінно, Носику. Сервіз притягну. Тост штовхну. Гарний… Про те, як у сімнадцять до мене під будинок прийшла…
– Стас, не треба про це, будь ласка. Мені соромно й досі. Якщо є у світі хоч щось, що я хотіла б від тебе – це, щоб ти назавжди це забув. Вибачив і забув.
– Бачиш, ти соромишся, а я пишаюся навіть.
– Чим пишаєшся?
– Така дівчина в мене була закохана. Чим не привід для гордості?
Він пожартував, а у Даші серце мертвіло. Вона раптом усвідомила, наскільки її згода сходити на каву з першим коханням була необачною і самознищувальною.
Вісім років боролася. Вісім років себе відбудовувала. Вчилася жити з нерозділеним коханням як даністю, звикати до того, що один серцевий сектор навічно виведено з ладу і тепер компенсувати треба іншими. Переконувати себе в тому, що комфорт поряд із Богданом – це максимум, якого вона прагне. А потім...
Стас сидить навпроти, і немає нічого в її житті важливішого, ніж бажання ввібрати кожне його слово, погляд і доторк.
Історію повністю можна читати тут!
Марія Акулова
2366
відслідковують
Інші блоги
Вітаю, любі читачі та автори Букнет, зі святом! Христос воскрес! Нехай війна завершиться, і у кожного буде свято в родині. Усього найкращого ♥️ Завжди на зв'язочку ♥️ Просто Віка)
Вітаю, мої стихійні!❤️ Ворога вбити легко. Коханого складно, бо разом із ним ти вбиваєш себе. Саме під таким гаслом пройде друга частина адреналінової дилогії, роман «РЯТІВНИК СТИХІЙНОЇ ДУШІ», який тільки-но
Вітаю, мої пристрасні вогняні! Одна з моїх читачок в процесі написання «Східної троянди» запитала мене, чи буде історія Іхман. Я відповіла, що, звичайно, ні. Але ця думка засіла в голові та не дає спокою й досі.
Вітаю всіх! Пишу свою ВБИВЦЮ ІЛЮЗІЙ і думаю: не надто я там все заплутала? Так, я любителька подібних речей)) До того ж хочеться вигадати щось, чого ще, можливо, не було. Не певна, що мені це вдасться, оскільки сюжетів
Вітаю вас, мої любі читачі, зі святом Великодня! Христос Воскрес! (я не вмію прикліпляти сюди фотографії, тому скажіть мені будь ласка, як мені це зробити. Дякую). Сьогодні нічого не буде, голосуємо за попередній мій блог, й
0 коментарів
Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис
УвійтиВидалення коментаря
Ви дійсно хочете видалити повідомлення?
Видалити СкасуватиКоментар буде видалено назавжди.
Блокування коментування
Ви дійсно хочете заборонити можливість коментування?
Заборонити Скасувати