Доброго вечора, мої милі ❤️ ❤️ ❤️

Сьогодні я до вас з рекомендацією.

Так вже трапилось, що пару днів назад я прихворіла. Довелось деякий час лежати у ліжку і коротати час за читанням. Тоді й мені потрапила до рук новинка Юліани Бойлук "Вчись казати "так"".

Історія захоплює з першої сторінки. Просякнута емоціями й коханням.
Ліка - дівчина, чиє серце розбито. Після невдалих стосунків, вона відмовляється від нових. Натомість несподівана зустріч все змінює. Назар закоханий, він не відступить. Але куди заведе їх доля? Вона передумає, чи він здасться?

Це питання у кінці неймовірно інтригує, і я з великою цікавістю стежу за розвитком подій.

А ось фрагмент з книги, який, як на мене, гарно дає зрозуміти, наскільки динамічним та емоційним є сюжет, наскільки гострими та вибуховими - характери Ліки та Назара, та як вміло автор користується словом.

" — Що мені з тобою робити? — страждально вигукнула дівчина. — Назаре, я не хочу тебе ображати. Ти дуже хороший. Але мені...

— Не потрібні стосунки. Добре. А учень? Учень теж не потрібний? Чи ти не стосунків не хочеш, а конкретно мене? Я не в твоєму смаку? — вона мовчала. Розгублено дивилася на мене своїми великими неповторними очима. — Що ж... Тоді ясно. Могла б так і сказати.

Я повернувся і йшов звідти. Вдавав, що йду. До останнього не вірив, що вона дозволить. Та коли все ж вийшов з лікарні, почав реально сумніватися. Однак...

— Назаре!

Все ж побігла за мною. Купилася. Отже, не все втрачено. Я зупинився, стер з обличчя радісну усмішку і повернувся до неї.

— Що?

— Річ не в тобі! Я не хочу, щоб ти думав, що це ти винен. Хіба ти не розумієш, що мені зробили боляче?

— Розумію, — кволо всміхнувся я. — Ще й як. Ліко, якби ти спитала, я б сказав тобі, що моє серце теж було розбитим. Але хіба це привід навіки замикати його?

Різко підійшовши до дівчини, я наважився на те, про що мріяв.

Палко обійняв і пристрасно поцілував її. Чхати, що моя сорочка і модні джинси тепер будуть у фарбі від її комбінезона. Чхати, що навколо люди. Чхати на все. На диво, вона піддалася. Як і першого разу, мліла від гарячих цілунків, розкривалася під напором, дарувала райську насолоду від усвідомлення, що їй настільки ж приємно, як і мені. І яка дурниця заперечувати це.

Коли я перервав поцілунок і глянув у її очі, не зміг не всміхнутися. Дівочі щоки пашіли, а вона сама розгублено озирнулася.

— Не смій казати, що тобі не сподобалося. Ліко, ти подобаєшся мені. І я майже впевнений, що це взаємно. Повір, мені теж робили боляче. Я довго шукав дівчину, яка мені підійшла б. І я знайшов тебе. Але мені теж страшно наважитися, проте я зробив це не наперекір усьому поганому, що було, а заради всього хорошого, що ще може бути. У нас з тобою. Що ти скажеш?

Якусь мить подумавши, вона потерла носа і видала:

— В тебе фарба на щоці і на бороді."

Приємного усім читання❤️ ❤️ ❤️

Подаруночок: "Пов'язані вінцем" P96sg_p2

З любов'ю - ваша Олеся❤️

: