Одинадцять розділів новинки у жанрі фентезі "Таємниця крижаного дракона" побачили цей світ. Смачного тим, хто вже з нами. Долучайтесь, хто ще не встиг. А сьогодні поговоримо про найменш розкритий персонаж книги (просто підла авторка залишила її для продовження, бо ж планується трилогія). Принцеса Хелена та її невиконана (поки що) обіцянка.

Смачний уривочок:

Звали її Хелена Хризолітова і була вона, волею випадку, принцесою Малахітових садів – західної провінції Тергораса.

Її звали Хелена Хризолітова і була вона вищою драконицею панівного крила, свідченням чого були золоті лусочки, які нескладним орнаментом губилися на її нефритовій лускатій шкірі.

Звали її Хелена Хризолітова і була вона… наразі смертельно втомленою від постійних споглядань минулого у Нефритовому чашовирі. Голодна, холодна,  із залишками магії, що їх ледь вистачало аби не втратити людську подобу й не розпластатися на кам'яній підлозі підземелля здоровецькою нефритовою ящіркою.

– Я сподівався, з часом ти станеш вправнішою, доню. Я помилився? – запитав герцог Хризоліт.

– Можливо, причина не в ній, – вступився за сестру спадкоємець нефритового трону принц Ховард. – Можливо, там таки не сталося нічого значущого, що могло б вклеїтися в історію настільки, аби чашовир його вхопив.

– Можливо? – з презирством поглянув герцог на сина. – Думай, що говориш. Все, що стосується сім'ї імператора – то вже історія. Історія, що вершиться богами. Там щось є! Воно приховане, сперечатися не буду. Було б інакше – імператор би не ходив колами навіть тоді, коли його запитували відверто.

– Але ж, – зробив останню спробу принц Ховард, – вона вже на грані. Чи ж це не означає, що чашовир нам відмовив?

– Ні! Це означає, що треба докласти більше зусиль. І не дивись на мене, як на тварюку. Я не довірив це завдання базарній жіночці. Хелена – принцеса! При народженні отримавши привілеї, вона отримала і обов'язок. Коли ти займеш моє місце, сину, зрозумієш, як важливо для правителя знати, що станеться задовго до того, як воно станеться. А сім'я – то єдині створіння, що їм можна довіряти. Якби дар проявився у когось крім твоєї сестри, повір, я б спершу використав його, а не власну дитину.