Додано
24.09.22 13:41:01
Новинка: Безкоштовно. Там де мої крила...
Таких новин не хоче жодна мати чути. Стефанія плакала, вбивалася, але зробити
вже нічого не можна. Вона завжди боялася за Ігоря та його раниму психіку,
напевно це результат дитячої травми.
Він неодноразово бачив як Іван б'є Стефу, ось вам і протест, підлітка. А Іван
кричав, що це її виховання і вона зробила з хлопця такого мерзотника, ганчірку...
Mari Angell
18
відслідковують
Інші блоги
— Ей, - раптом чую голос над головою, коли добираюсь до другого поверху. Я здригаюсь. Сьогодні, на диво, у гуртожитку тихо, можливо тому, що сьогодні п'ятниця і більшість жителів роз'їхались по домівках. І цей голос
Привіт. Зазвичай саме герой має викликати нашу симпатію. Ми переживаємо за нього. Хочемо, щоб він переміг. Радіємо його успіхам. Але іноді все відбувається зовсім навпаки. Лиходій програє... І чомусь стає його шкода. Чому
Привіт, друзі ❤️ Мені дуже хочеться почути те, що у вас на душі. Але почну із себе. Мені здається, саме так буде чесно ) Вчора я замислилася, для чого прийшла на цю платформу... І, як виявилося, не просто писати й бути
Дорогі читачі, історія Кіри добігає кінця. Залишилося всього кілька розділів до завершення. І тут у мене виникло бажання змінити обкладинку, але не впевнена, чи вона буде кращою. Що думаєте з цього приводу ви? 1. Нова 2.
У посудинах хлюпалась густа, неоново-фіолетова рідина, яка дивно, ритмічно булькала, наче варилася на повільному вогні, хоча миски були холодними. Від неї тягнувся дуже сильний, нудотно-солодкий квітковий аромат.
—
0 коментарів
Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис
УвійтиВидалення коментаря
Ви дійсно хочете видалити повідомлення?
Видалити СкасуватиКоментар буде видалено назавжди.
Блокування коментування
Ви дійсно хочете заборонити можливість коментування?
Заборонити Скасувати