Рекомендація + новини від автора

Вітаю усіх любих читачів!
Сьогодні в мою голову увірвалася думка, що я мушу поділитися своєю знахідкою. Книга "Ви не одружитесь, люба" від Кетрін Шкроб про минуле, яке часто не може нас відпустити. І про майбутнє, яке ми не завжди готові прийняти.

Анотація
Коли цих двох зводить доля, ВОНА вже давно розчарована в коханні, а ЙОМУ щойно розбили серце. ВОНА гадає, що вони зможуть дружити, але закохується. Та як бути, якщо в НЬОГО досі ще є почуття до колишньої? Невже через це ВІН відпустить ЇЇ? Чи, можливо, поверне, коли схаменеться, що не може без НЕЇ? Головне встигнути, доки ЇЇ не повів до вінця інший.



Уривок

Біля сходів подруга прощається зі своїм колишнім директором Максимом. Він підіймається наверх, де відпочиває еліта, а ми прямуємо до барної стійки, замовляємо міцні напої. 

-Він міг би запросити на другий поверх, - невдоволено складаю обличчя.

  Подруга нагадує, що без нього, ми б взагалі не потрапили б на вечірку. А я не згодна з нею. Я в собі не сумніваюся. І як є можливість посидіти в компанії таких чоловіків, як цей Максим, то чому ж ми досі не там? Та щось мені підказує, що вечір тільки починається, і ми ще з тим її колишнім босом перестрінемося. Враз з‘явилося відчуття, що ця вечірка надовго запам‘ятається. А поки перехиляю келих - і тепло розливається всім тілом. Тепер і кольорові промені, які ріжуть простір, стають яскравішими й музика гучнішою.


Почати читати книгу




Також, мої любі, нагадую, що ціна на книгу "Газетярка для олігарха" буде підвищена. Встигніть придбати за нижчою ціною. На рахунок новинки - я працюю над нею. Підписуйтесь, аби не пропустити.


Уривок

Від пристрасно стискає моє тіло, цілує зі збитим диханням.

— Не торкайся мене, — шепочу, — Я хочу зробити все сама.

— Що? — питає не зупиняючись цілувати мене в шию.

Вести розмову не хотілося. Особливо в такий палкий момент, щось пояснювати.

Направляю його до диванчика і знімаю сорочку з його дужих, широких плечей.

— Ти моя, — шепоче мені на вухо, — Ти моя газетярка.

Ні. Не дам йому говорити – затуляю вуста своїми губами.

Руками, несподівано для Любомира, штовхаю його на диван і він падаючи хапає мене за собою.

— Покажи мені, на що здатні газетні кицьки.

Читати