Анонс чуттєвої новинки

Всім привітики!

Зовсім скоро стартую з новиночкою, тому принесла вам показати обкладинку та невеликий анонс))
Це трішки шалена історія, де сюжет буде крутитися не лише навколо розвитку стосунків головних героїв. Це такий собі СЛР з елементами трилеру, де будуть справжні чоловічі розбірки, кримінал, бої без правил, помста та дуже чуттєво... А ще справжній чоловік, котрий заради своєї коханої піде на всі. Та доволі наполеглива героїня. А, ну і різниця у віці між ними)

Анотація:

Десять років він жив вигаданим життям.
Десять років він виконував чужі вказівки та рятував чужих людей, у той час, коли його допомоги потребували найрідніші.
Він повернувся додому, щоби почати все спочатку, але від минулого не так легко сховатися. Минуле піде за ним слідом, намагаючись зазіхнути на найдорожче…
Минулі небезпеки здадуться нікчемними. У нього не буде права на помилку, бо під загрозою опиниться вона — дівчина з глибокими блакитними очима, котра розтопила його крижане серце. Дівчина, що колись була замість молодшої сестри, а тепер стала центром його Всесвіту. І все, окрім неї, неважливим стане в цьому світі. Вистояти допоможе лише одне: віра в її кохання…

Невеликий уривок:

— Ти мій, — раптом серйозно видихнула дівчина, уважно дивлячись на Руслана. — Ти цього ще не усвідомлюєш, але ти завжди був, є та будеш моїм. Я тебе нікому й ніколи не віддам. Чуєш?

Повисла пауза. Чоловік дивився на неї й сумнівався, чи правильно розчув. Хотів побачити хоча б натяк на жарт — не виходило. Камінська виглядала надто самовпевненою. Це лякало і викликало раніше невідомий трепет у грудях. Багато жінок вішалися йому на шию, клялися в коханні. Але жодна з них не виглядала настільки маніакально переконаною у власних словах, як Віра. І Буртенко поки не розумів, що робити з усіма цими знаннями.

— Миша, звичайно, я твій, — спробував розрядити атмосферу, обіймаючи Віру за плечі. — Твій найкращий друг, майже брат і старший товариш. А ти моя. Сестра. Хоч і примхлива, але найрідніша маленька дівчинка, яку я завжди оберігатиму.

— Ні, Руслане, ти не зрозумів, — відсторонившись, шикнула: — Ти. Мій. Чоловік.

— Мишко, давай без цього.

— І не називай мене більше Мишкою, — чмокнула Бурю в щоку. Піднявшись, рішуче видала: — Я б на твоєму місці почала миритися з неминучістю ситуації.

Загалом, якось так) Тож, діліться в коментарях, чи цікава вам буде ця історія))
А для тих, хто любить читати завершені книги, запрошую вас до свого роману

"Пристрасть спотворює все"

Там Руслан другорядний персонаж, але можна краще взнати про його минуле) Проте, якщо що, не лякайтесь, нова історія буде цілком самостійною, її можна читати окремо))

А ще нагадую, що зараз я активно пишу роман «Точка (не)повернення», де суперечки між головними героями, то окремий вид мистецтва)))
Загалом, запрошую))

А щоб не пропустити новинку, підписуйтесь на авторську сторінку та на мої соцмережі, де ще обов'язково будуть анонси)
Слідкувати за автором на Букнет
Instagram
Facebook