Привіт-привіт! Всім чудової та спокійної суботи!

Тепер ви знаєте, що головний герой "Мого кельтського бога", Люк Мак-Герот, то не просто такий собі грубіян та гульвіса. Те, що підозрювала Анна, виявилося правдою... 

❤️❤️❤️

Він тяжко перевів подих, підвівся, застиг нерухомо. Раптом змахнув руками, описуючи коло, сяйво метнулось назовні. Волосся потемніло й заплелося в косу, по щоках і грудях побігло яскраво-сині смуги бойового забарвлення. Ірландець з грацією величезного хижака розвернувся, повільно опускаючи долоні.

❤️❤️❤️

Хто ж такий цей рудий велетень, якому можна дати і тридцять, і сорок, і сотню років?

Читайте завтра зранку у закінченні п'ятого розділу! До зустрічі!

І не забувайте підписатися на мою сторінку, щоб не прогавити наступні бонуси ;)