День народження, моє і новинки в співавторстві!

Історія "Я тобі не по кишені", яку ми пишемо з Лавандою Різ, вже на букнет! =) Роман, який народився дуже спонтанно, який пишеться дуже швидко(в чернетці вже є 240 000 знаків з +- 300 000, тобто, книга вже майже дописана))Саме сьогодні, в мій день народження, ми вирішили виставити новинку на Букнеті!

Насправді спочатку ми планували виставляти її в кінці вересня, але книга писалась дуже швидко і легко, і більшість тексту вже написана, тож ми вирішили виставити її раніше)) Сподіваюсь, ця історія вам сподобається! Зараз дам анотацію та уривки, ну і запрошую піти почитати саму книжечку та додати її до бібліотек, щоб не загубити. 

АНОТАЦІЯ

Катя: «Він мій подарунок на день народження, втішний приз для вразливої дурепи. Красива маска і ніжність тільки за гроші, а гарячі пестощі за дуже великі гроші, тому що він профі, один з найкращих у своїй справі. Хіба у такого хлопця можуть виникнути якісь почуття до такої простушки, як я? Не думаю, що той, хто продає награне кохання, вміє кохати по-справжньому»

Рома: «Вона — моя клієнтка, одна з багатьох, не більше й не менше. Чергова дурепа, яка вирішила купити собі чоловічу увагу. Саме так я думаю перед нашою першою зустріччю. Проста як пʼять копійок, дівчина, що все ще мріє про принца на білому коні та вірить в кохання мало не з першого погляду і до гроба. Але я відкрию їй очі на те, що так не буває. Не буває ж, правда?»

ЦИТАТА:
 

— Алло, — пискнула в слухавку.

— Катя? Це Роман. Спускайся. Я чекаю на тебе внизу, — голос гарний, глибокий, оксамитовий.

Зараз задихнусь від паніки.

— А як я тебе впізнаю? — Треба ж було таке ляпнути. Ідіотка перелякана. Мабуть, він на мить навіть розгубився, почувши таке.

— Запевняю, ти мене ні з ким не сплутаєш, — хмикнув і відключився.

Чекає. Гадаю, цей день народження я запам'ятаю на все життя.

ЦИТАТА 2:

Ну що ж, голос приємний, ніби не якась старуха, це вже плюс. 

Довго очікувати не доводиться: Катя виходить з підʼїзду вся при марафеті. Доволі гарно виглядає, навіть приємно дивитись, а буфера так взагалі шикос. Цей вечір навіть може бути приємним. 

Поки заглядаюсь у виріз, де її сестричок видно доволі непогано, вона підходить ближче, аж раптом спіткається буквально в парі кроків від мене. Дію на автоматі: підхоплюю цю незграбу вільною від букета рукою, не даючи впасти. Ми стоїмо мало не обіймаючись, наші погляди зустрічаються. Вона одразу червоніє. 

Капець, яка незграбна...

— Бачу, впізнала, — говорю напівпошепки, знаю, полохливі люблять таке. 

— Так, — вона киває і дивиться на букет. — А це...

— О, — я простягаю їй букет і зазираю в зелені очі. — З днем народження, Катю. Бажаю тобі провести його незабутньо...

Приймаю привітання з днюхою у вигляді ваших щирих коментів до новинки "Я тобі не по кишені", у якої сьогодні теж день народження, тільки на Букнет ахах)) (То жарт авжеж, але в кожному жарті є доля правди, бо мені дійсно дуже цікава ваша думка щодо цієї нашої книжечки). Якщо ж ви читаєте і іншу мою книгу в процесі, "Троє в будинку, не рахуючи дитини", то теж буду рада коментам =)))) 

Дякую моїм співавторкам Лаванді Різ та Марʼяні Долі за ці твори, за те, що ми їх пишемо =)))

Дякую всім читачам за зірочки, бібліотеки і коментарі,

ваша підтримка мене надихає!