Брестя 1939 Замовчувана оборона
Цього дня 17 вересня 1939 року ,завершилася "польська компанія" перша військова операція другої свoтовоi. Тому сьогодни я хочу розповісти про один маловідомий епізод цієї війни.
Чим був важливий Брестя?
Вiйна почалася 1 вересня 1939 року, а на 13 вересня планувалася зустріч двох союзників в прикордонному районі, з оголошенням перемоги.
Підготовка до бою
З початку війни гарнізон Берестя і Берестейської фортеці входив до складу оперативної групи «Полісся» Війська Польського, i був відправлений на фронт. Для оборони довелося збирати відступаючи частини, i тi які не встигли до основних боїв.I треба сказати зібрали не так вже мало.
В місті розташовувались маршові батальйони 35-го і 82-го піхотних полків, а також мобілізовані резервісти, що очікували відправлення на фронт. З наближенням лінії фронту в Бересті розпочалось формування 56-ї резервної піхотної дивізії.
З 7 вересня по 11 вересня в Бересті тимчасово перебував Генеральний штаб Другої Речі Посполитої на чолі з Верховним головнокомандувачем Едвардом Ридз-Смігли та міністр закордонних справ Юзеф Бек.
10 вересня військові частини, що перебували в районі міста, об'єднали в оперативну групу «Берестя». Основним завданням новоствореного угруповання було організація оборони міста та Берестейської фортеці.
11 вересня на чолі групи «Берестя» став відставний генерал Константин Плісовський. Обов'язки начальника штабу групи було покладено на підполковника Алоізи Горака, командування піхотою доручено підполковникові Юліану Сосабовському, артилерією — майору Станіславу Комарницькому.
В розпорядженні Плісовського опинився гарнізон, що складався з маршових батальйонів 34-го, 35-го та 82-го піхотних полків, однієї роти маршового батальйону 33-го полку, 81-го та 82-го караульних батальйонів, 56-го саперного батальйону, 112-ї і 113-ї окремих танкових рот, а також взводу танкеток, 9-го автомобільного дивізіону, 49-го дивізіону польової артилерії, 3-ї зенітної батареї, караульної роти, роти зв'язку, окремих груп офіцерів і солдатів різних родів військ та медично-санітарної служби. Загальне число особового складу становило від 2500 до 4000 солдатів та офіцерів.
Озброєння групи «Берестя» складалось з 18-ти гармат, 8-ми зеніток, 30-ти легких танків Рено FT-17 ( першими танками з башнею зразку 1917 року) і 5-ти розвідувальних танкеток TKS. Крім того, на залізничних коліях в районі Берестя знаходились два застарілих бронепотяги — «Смяли» і «Маршалек»
Плісовський не мав достатньо сил, щоб організувати оборону по лінії фортів, тому прийняв рішення дати бій в Цитаделі, а також у Кобринському і Тереспольському укріпленнях. Згідно з планом оборони до 13 вересня саперний батальйон завершив мінування мостів і підходів до фортеці. На валах були обладнані окопи для піхоти, встановлені кулемети, протитанкові та зенітні гармати.
На що сподівалися, i що робилося
Розрахунок поляків був наступний - Європа нас не залишить. Ось зараз , з дня на день, Британія i Франція вдарять Німцям в тил. I це справді хотіли зробити. Але тут спливли юридичні складношi.
Після першої світової було підписано ряд угод, якi гарантували колективну безпеку. Але Польща на той момент ще державою не була, i на неї вони не розповсюджувалися. У вереснi 1939 року війська все-таки підійдуть до кордонів Німеччини, але пересікти їх не матимуть права. Цей період отримає назву "Дивна вiйна".
Проте союзники не збиралися лишати Польщу. Британці з французами стали формувати кораблі для підтримки Польщі, i військовий корпус з добровольців. Але неповоротка армійська машина, не встигала за Бліцкригом.
Оборона
Завдання оволодіти фортецею та містом Берестя-над-Бугом командування Вермахту поклало на XIX моторизований корпус генерала Гейнц Гудеріана. Він виконував наказ захопити місто та не допустити відступ гарнізону на південь для з'єднання з основними силами польської оперативної групи «Нарев». Ударний кулак XIX моторизованого корпусу Гудеріана складався з 529 танків, 57 бронетранспортерів та 150 артилерійських установок. Особовий склад корпус налічував 47 тисяч вояків.
13 вересня 1939 року передові частини німецького моторизованого корпусу з'явилися на підступах до Берестя. У другій половині дня розвідувальний загін з чотирьох танків 10-ї танкової дивізії Вермахту спробував наблизитися до міста і фортеці з боку містечка Чернавчиці, але зустрів вогонь польської артбатареї капітана Янішевського та повернувся.
Зранку 14 вересня Плісовський віддав наказ про відступ підрозділів зовнішніх укріплень до Цитаделі. Через кілька годин німці розпочали штурм. 3-я танкова дивізія Вермахту, рухаючись від містечка Жабинка, обійшла Берестя з північного сходу, форсувала річку Мухавець в районі передмістя Шпановичі та вийшла до обводів Волинського укріплення, в район Південної брами.
З передмістя Граївка 10-а танкова дивізія німців завдала ударів в районі Східної та Північної брами. Завчасно заблокувавши Північну браму 2 танками, поляки змогли відбити цю атаку. В передмісті Берестя Адамково відбувся танковий бій, в якому взяли участь 15 польських та 77 німецьких танків. Втративши 12 машин знищеними та 3 пошкодженими, поляки відступили до фортеці. На ранок 15 вересня бої перемістились на вулиці Берестя і більша частина міста була вже під контролем німців.
Після невдалої спроби оволодіти Берестейською фортецею з ходу, Гудеріан був змушений змінити план штурму. Від містечка Волчин до Цитаделі була підтягнута 20-а моторизована дивізія. Штабу цієї дивізії була підпорядкована вся наявна артилерія. В полудень 15 вересня з північного передмістя Речиця і східного Київка німці розпочали артпідготовку, яка тривала близько 18 годин. В перервах між артобстрілами на штурм фортеці йшла піхота. Всього польський гарнізон відбив 7 атак, деякі з них закінчувались рукопашним боєм. На кінець 16 вересня воякам Вермахту вдалось оволодіти лише гребенем захисного вала.
В результаті дводобових артобстрілів та авіабомбардувань втрати особового складу гарнізону фортеці склали 40%. Було поранено генерала Плісовського і майора Комарницького, був контужений підполковник Горак.
16 вересня черговий німецький артобстріл знищив електростанцію фортеці. З огляду на неможливість подальшого спротиву, в ніч на 17 вересня генерал Плісовський віддав наказ про залишення фортеці. Залишки польського гарнізону перейшли Буг та відійшли в Тереспіль.17 вересня в залишену Берестейську фортецю увійшов 76-й піхотний полк німецької армії.
Втрати обох сторін під час битви за Берестя невідомі. У полон в районі фортеці потрапили 988 польських солдатів і офіцерів, в основному поранені. Багато тяжкопоранених і контужених полякам довелося залишити під час відступу в шпиталі на території фортеці
Бої за форт Берг 17-26 вересня
Командир батальйону 82-го піхотного полку капітан Вацлав Радзишевський не виконав наказ про відступ. Знаходився на Північному острові та прикривав відступ польського гарнізону, з єдиною вцілілою гарматою зайняв форт «Граф Берг» вiн же форт Сікорського.
19 вересня німецькі війська з'ясували, що частина поляків ще знаходиться у фортеці. Коли Радзишевськиму запропонували облишити спротив, він відповів відмовою. Протягом наступного дня німецька артилерія методично обстрілювала форт Берг, однак спроб штурму не було.
22 вересня артобстріл форту Берг розпочали вже радянські війська. Протягом дня батальйон Радзишевського відбив 3 атаки та знищив один бронеавтомобіль Червоної Армії. Ще кілька невдалих спроб штурму було 24 і 25 вересня. 26 вересня в бій вступила важка артилерія.
Вночі капітан Радзишевський віддав наказ про відступ. Незважаючи на блокування підступів до форту, залишкам батальйону вдалось відійти в район села Муравець
Нескорена фортеця
Цікавий момент - по суті справи , оволодiти фортецею нi німецьким, нi радянським окупантам не вдалося. Поляки самi проривалися з оточення, залишаючи укріплення. Проте жоден з штурмів , не завершився перемогою окупантів.
4 коментарів
Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис
УвійтиДуже цікаво було дізнатися про такі подробиці. Бісить постійна псевдоісторія росіян про те, що СССР не має ніякого відношення до розв'язування 2 Світової Війни. Хоч, по факту, комуна нічим не відрізнялась від нацистів.
І ще – які ж тоді залізні наші воїни, котрі стояли в Маріуполі, у повному оточенні і давали відсіч ворогу цілих 85 діб.
А Кіборги у Донецькому аеропорті?
Не люди, а титани.
Дякую за чудову роботу.
Слава Україні!
Мак Карсегі, Це вже точно. Корчать з себе білих та пухнастих)
Цікаво. Невідома сторінка історії, просто зовсім.
Olga Babinets, Маловідомий факт. На ексклюзив, сенсацію я не претендую)
Ага. Тому, що союзники.
Мимоволі згадується Маріуполь. Його нащадки совка теж потопили у крові, знехтувавши всіма звичаями й законами ведення війни.
Рома Аріведерчі, Історія повторюється
Дуже дякую! Цікаво.
Юлія Міхаліна, Радий що сподобалося)
Видалення коментаря
Ви дійсно хочете видалити повідомлення?
Видалити СкасуватиКоментар буде видалено назавжди.
Блокування коментування
Ви дійсно хочете заборонити можливість коментування?
Заборонити Скасувати