"Предків не обирають"... це тільки початок.

 Трохи про творчі плани на майбутнє, а саме про те – чи варто очікувати коли-небудь продовження роману"Предків не обирають»?

 Роман "Предків не обирають" був написаний для Конкурсу «Містичні дивовижі». Щоб не порушувати умови конкурсу, довелося завершити історію головного героя, трохи недомовленою і нерозкритою до кінця (щасливого чи ні кінця, залишається поки таємницею, навіть для мене). Можливо, що в недалекому або далекому майбутньому, роман "Предків не обирають" чекає продовження, а можливо... і цілий повноцінний захоплюючий, повний неймовірних пригод цикл.

2 коментарів

Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис

Увійти

Прочитався легко, як кажуть на одному подиху. Чесно кажучи давно вже не траплялись романи пов'язані з нашою міфологією, дуже давно . . .
Буду вельми вдячний за можливість продовжити знайомство з героями денного роману

Александр Кущевский, Дякую. Можливо незабаром почну писати продовження роману "Предків не обирають". Тож, можливо, нові неймовірні пригоди Ігоря, вже не за горами...

avatar
Анні Ксандр
15.09.2022, 12:43:29

Треба заглянути до предків))

Інші блоги
Вони більше не разом
Вітаю моїх читачів! В минулому оновленні книги Обраний нею Руслан і Ліка опинилися в новій реальності, де тепер кожен сам по собі. Рус вперше переживає таку навалу почуттів і в повному роздраї, Ліка намагається
Урааа!!! 100 відстежувачів❤️
Ну що, уже 100 відстежувачів! Сьогодні побачила цю цифру й була дуже приємно здивована! ❤️ Крок за кроком рухаюся вперед і хочу поділитися з вами своєю маленькою, але такою важливою для мене перемогою. Можливо, для
Дещо неприємне
, Напевно ви помітили, що " Дубовий гай" став фрагментом. Я довго відкладав цей блог. Але... Мій стан здоров'я значно погіршився. Плюс останні події в моєму житті ніяк не допомагають письму. Зобов'язання по марафону
Трохи кактусів вам
Прода на “Відьмину службу підтримки 2” на сайті. Заходьте на каву. “ — Тоді… Чому ви маєте такий вигляд ніби теж спали дві години сьогодні? — я кліпнула очима й загальмовано взяла чашку з рук збентеженої
Рубрика «поки редагую» повертається!
Давно не було цієї рубрики, а я люблю ділитися з вами моментами, які оживають під час редагування. Це своєрідна подорож назад — щоб згадати, як усе починалося, і знову відчути атмосферу книги. І ось один із таких моментів.
Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше