"Предків не обирають"... це тільки початок.

 Трохи про творчі плани на майбутнє, а саме про те – чи варто очікувати коли-небудь продовження роману"Предків не обирають»?

 Роман "Предків не обирають" був написаний для Конкурсу «Містичні дивовижі». Щоб не порушувати умови конкурсу, довелося завершити історію головного героя, трохи недомовленою і нерозкритою до кінця (щасливого чи ні кінця, залишається поки таємницею, навіть для мене). Можливо, що в недалекому або далекому майбутньому, роман "Предків не обирають" чекає продовження, а можливо... і цілий повноцінний захоплюючий, повний неймовірних пригод цикл.

2 коментарів

Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис

Увійти

Прочитався легко, як кажуть на одному подиху. Чесно кажучи давно вже не траплялись романи пов'язані з нашою міфологією, дуже давно . . .
Буду вельми вдячний за можливість продовжити знайомство з героями денного роману

Александр Кущевский, Дякую. Можливо незабаром почну писати продовження роману "Предків не обирають". Тож, можливо, нові неймовірні пригоди Ігоря, вже не за горами...

avatar
Анні Ксандр
15.09.2022, 12:43:29

Треба заглянути до предків))

Інші блоги
✤ Трохи цікавинок про наступну книгу ✤
Привіт всім) Сьогодні прийшла показати вам персонажів з новинки) Анонс зовсім скоро, отож, чекайте)) Луціан. Провідник головної героїні. Скромний (ні), Чемний (ні) і дуже Слухняний (ні)... Одним словом -- янголочок;) А
Почнемо день з гарних новин!
Ці історії зі знижкою! Полонянка Шаха - Іграшок, що говорять, у мене ще не було, - чоловік на мене йде, шкіриться. - Я не іграшка, - у відповідь шиплю, - і грати з вами не стану! - Отже, без прелюдій, - і сорочку свою розстібає,
Фентезі: романтичне чи темне?
Йой! Я вже п’ять років вибудовую фентезійний світ і прийшла до вас, щоб поділитися його історіями. З самого початку він планувався як щось весняне, тепле і рожеве. Вийшла імперія, що полює на некромантів. Там теж багато
важлива новина
так вийшло, що я зарання ( три дні тому) не подзвонила та не домовилася з бабусею Галею Анастасьєвою проте, що я з нею учора їду на кладовище, до мого тата. Та вона їде на кладовище, з якоюсь жінкою. Тому, не зліться на мене
Поки ти вагаєшся, хтось робить
У цей момент я чітко відчула на собі чийсь погляд. Серце пропустило удар і чомусь стиснулося, а по шкірі побігли мурахи. Обертаючись у той бік, звідки відчувала на собі чужий погляд, майже не сумнівалася, кому він належить.
Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше