Новинка та арти!

За увесь час роботи мережевим автором помітила, що є два варіанти візуалізації персонажів (особисто для мене): або спершу народжується персонаж у голові, а потім тиняєшся Пінтерестом у пошуках підходящої моськи, або ж йдеш у Пінтерест за одним, а випадково натикаєшся на арт з якого народжується твій персонаж (а інколи ціла історія). А ще ж бувають персонажі у яких є окрема тека з артами, а є ті, що мають лише один (тай на ньому лише потилиця). По принципу, що у дружини у ванній тридцять три пляшечки з засобами для догляду, а в чоловіка шампунь три в одному (для волосся, для тіла й зуби нею теж можна).

Оце якраз чистила теки після закінчення роботи над першою книгою фентезійної трилогії Сувої Тергораса й помітила, що у пріоритеті у мене не його величність імператор Еронімус (хоч саме з ним нас знайомить перший розділ, він же перший сувій), а його сестра Аделаїда. Мабуть, Еронімус Крижаний то дракон не зовнішності, а вчинків. Хто вже встиг прочитати, зізнавайтеся, як уявляєте собі повелителя драконів з Тергорасу? А я поки кину кілька артів якими я надихалася.

 

 

 

 

 

0 коментарів

Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис

Увійти
Інші блоги
Пригоди дачного синдикату2 Валізна"сага"
Візуал до першої глави.
Овеча шкура для піратів
Чорний прапор зникає з корми. Зброю ховають. Вантажні списки переписують. І за кілька хвилин «Вдовиний Зуб» має перетворитися з піратського корабля на звичайне торговельне судно. Майже переконливо. Та на його
☕ Пів року потому…
Іноді люди приходять у наше життя зовсім неочікувано. Спочатку це просто новий керівник. Просто нова працівниця. Просто робочі зустрічі, звіти та спільні проєкти. Але час змінює все… За пів року Наталя вже не
Ура, Бест! ❤️
Всім привіт! Сьогодні день почався з приємних новин. Моя книга Ти лише моя потрапила у віджет. Дякую вам усім! Без вас це було б неможливо. Ця шалена білочка, можливо буде в одній із книг, але не так скоро,
Нова зустріч з тим, хто і так займав її думки…
У мене перехопило подих, коли Рендал раптом різко обернувся перед тим, як сісти на високий барний стілець. І поглянув прямо на мене, ніби відчув мій погляд. Відвернутися я не встигла. А потім просто застигла, вже не маючи
Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше