Ще трохи візуалу до "Лукомор'я"

У Лукомор'ї. Дубль два вже неодноразово з'являлась сирін Алєля - жінка-птах, що зазвичай мешкає у чарівному Вирії, та довговічне спілкування з людьми й на цих істот наклало свій відбиток, спонукаючи до проявів цілком людських емоцій. І, на жаль, ніяка чарівність не страхує від розбитого серця. От тільки Алєля не з тих, хто опустить свої руки, чи крила, і бажаючий склеїти уламки швидко знайшовся - командувач князівської гвардії Сигвальд. Продовження їхньої історії скоро з'явиться на сторінках другої книги циклу "Дев'ятизем'я" - Володар Стрибор'я

А ось це - моє бачення Алєлі:

І вдвох з Сигвальдом:

5 коментарів

Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис

Увійти
avatar
Наталія Косенко
14.09.2022, 12:59:30

Другий арт взагалі в саме серце. Так собі головного героя й уявляла))) Героїню трохи з іншим волоссям, але ці двоє дуже один одному пасують)

Показати 3 відповіді
Лара Роса
14.09.2022, 22:56:39

Лоре Лея, Якраз дописую))

avatar
Юлія Богута
13.09.2022, 23:34:31

Люблю довгокосих) моя слабкість)

Лара Роса
13.09.2022, 23:42:41

Юлія Богута, Я також))

avatar
Наталка Черешня
13.09.2022, 23:24:52

Ух ти, дійсно схожа :)

Лара Роса
13.09.2022, 23:36:20

Наталка Черешня, ❤️❤️❤️

avatar
Юлія Міхаліна
13.09.2022, 23:15:09

Дуже гарно! Ну все, Сигвальд мене підкорив))) Ще один мужчинка в скарбничку)))

Показати 4 відповіді
Юлія Міхаліна
13.09.2022, 23:36:32

Лара Роса, Та я ж поки візуально не побачу, так не можу обрати)))

avatar
Лоре Лея
13.09.2022, 23:07:42

Ой клас, які гарні, дякую)

Лара Роса
13.09.2022, 23:17:59

Лоре Лея, Радію, що сподобались))

Інші блоги
Реальний випадок...
Всім привіт! ⁠♡⁠‿⁠♡ Хотіла поділитися з вами... Сцена для сьогоднішнього розділу народилася з реального випадку, який стався зі мною. Слава Богу, за дверима тоді стояв не чоловік із гострим лезом (принаймні
До світанку ніхто не побачить
Прибуття мало щось змінити. За стінами трюму вже шумить величезний порт: гримлять вози, перекрикуються вантажники, пахне рибою, димом, прянощами й незнайомими квітами. Вантаж поступово залишає корабель. Минає година. Потім
Тінь на Десятинній
Любі підписники, я якось зовсім забула про те, що 6 історію мого циклу" Липа нашепотіла", а саме " Тінь на Десятинній" вже почала публікувати. 30.07 видала 1 главу і лише зараз про це згадала. Захопилась обміном думок
"Руда для масажиста": Ден❤️
Про Олесю трошки дізналися, тепер час Денчика виходити на арену! Оновлення - про його життєвий шлях і вибори❤️ "Холодна кава і погортати стрічку соцмереж — мої десять хвилин спокою перед тим, як почну допомагати новому
Сімейні трапези можуть бути не надто приємними...
У двері стукають, і від цього звуку я звично здригаюся, миттєво приймаючи захисну стійку. — Адріане, — лунає за дверима голос Даріона. — Час вечері… Підеш до їдальні чи знову наказати принести їжу сюди? Інстинктивно
Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше