Цікаво, що це означає?
Все дуже просто - дві наші з Владою книги в один день набрали таку кількість прочитань: "Він тебе програв. Ти тепер моя" — 250 тисяч, та новинка "Троє в будинку, не рахуючи дитини" — 25 тисяч!
Він тебе програв. Ти тепер моя
— Ну що дівчинко, — я злегка облизав губи. — Він тебе програв і ти тепер....
— Дякую, що погодилися здавати мені квартиру! — перебила вона мене, мало не скоромовкою вимовляючи кожне слово чи то від хвилювання, чи то від якогось нервового розладу... — Бо я вже думала, що нічого не знайду, а тут Рома розповів про вас. До речі, мене звуть Діна. А ви Ярослав?
Краще б рота і не розкривала.
Моя.
Договорити зміг тільки подумки, бо ця дівчина почала аж надто енергійно втаскувати свої речі в мою хату....
Троє в будинку, не рахуючи дитини
— Руки забери, — сказав Дмитро до Максима.
— І не подумаю, — той задерикувато посміхнувся. — Це ти забирайся геть від моєї дитини!
— Вона ще нічия, — пискнула я. — Ви ж чули, треба зробити аналіз на батьківство…
— А до того вона вважатиметься моєю, — заявив Дмитро. — Бо контракт із Алісою підписав я, а тебе там і близько не було. Так що прийдеш після пологів, здаси кров і заспокоїшся.
— Ага, так я вас і відпущу. Ти зараз дівчину на літак і дременеш кудись за кордон. Думаєш, як у тебе багато грошей, ти можеш красти чужих дітей?
— Досить! — вигукнула я, з силою вириваючи свої долоні з рук обох чоловіків. — Ви мені вже набридли, обоє! Між іншим, я вагітна, мені нервувати не можна!
Здається, мені вдалося трохи привести їх до тями.
Але Дмитро тут же знову взяв ініціативу в свої руки.
— Добре, — холодно сказав він. — Якщо ти так боїшся, що я втечу з Алісою за кордон, то можеш оселитися з нами, щоб переконатися, що ми нікуди не збираємося виїздити. Місця у мене вистачить.
— Це якийсь дурдом! — не витримала я. — Сподіваюся, ви жартуєте?
— А я не проти, — стріпнув білявою чуприною Максим. — Втім, за комунальні послуги платитиму, не думай, що я якийсь голодранець…
— Саме так я й думатиму, — відповів Дмитро. — І ніхто мене не переконає у зворотньому!
З цими словами він попрямував до своєї автівки, припаркованої поряд із клінікою.
Пискнув брелок сигналізації.
Цієї миті Максим повернувся до мене і підморгнув:
— Крута тачка у цього мужика, правда? Він якийсь мажор, не інакше!
Дмитро нетерпляче натиснув на клаксон.
— Ну, ходімо, побачимо, яка там у нього хата, — Максим панібратськи підхопив мене під руку й повів до машини. — А мотик свій потім заберу, не дам вам поїхати без мене!
Схоже, я влипла у якусь дуже дивну історію…
Запрошуємо всіх, хто ще не знайомий з цими книгами, приєднатися до дружньої компанії наших читачів!
А також не оминіть увагою групу у Фейсбуці, де можна побачити багато цікавинок про наші романи та твори колег-авторів Букнету!
2 коментарів
Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис
УвійтиМої улюблені книжечки все роблять буквально в один день =))) навіть рекорди свої встановлюють))))
Холод Влада, Вони дуже дружні, як і ми))
Дякую)
(Ivanka), І вам дякую! :)
Видалення коментаря
Ви дійсно хочете видалити повідомлення?
Видалити СкасуватиКоментар буде видалено назавжди.
Блокування коментування
Ви дійсно хочете заборонити можливість коментування?
Заборонити Скасувати