Любі мої, зараз я вельми активно пишу фентезійну історію "Коронована змієм" з легким закосом у темний реалізм (про те чи потрібні постільні сцени і жорстокість у тексті та в якій саме мірі поговоримо потім).

Аби світ мій тримався купи і не розвалювався по ходу історії, а його частини не мігрували, бо дехто - емісар склерозу, котрий забуває навіть власну дату народження, не те що назву якогось там герцогства і річок, то я нашкрябала карту.

Ось саме вона.

Питання наступне. Чи треба ліпити її в книжку ілюстрацією? Якщо так, то в самій початок, чи там де герої нарешті висунуть свої сраки зі столиці та змінять дислокацію? Бо поки вони сидять в одному місті й намотують нерви один одного на кривий дрючок - до дідька їм та карта?

А ще мені дуже цікаво чи не задовбали читачів фентезячні карти, бо мене трохи так. З іншого боку, може когось в житті не перетрафило вивченням креслення в просторова уява працює як у мене пам'ять? А так одразу помітно де що лежить і як його звати.

Хз, одним словом, мої любі. Поможіть автору-початківцю доки я не полізла ілюстрації саменька малювати.

А, іще по карті. Світ у мене герметичний. Тобто за межі гірського кільця вийти неможливо, бо там живуть усілякі страховиська. В морі теж достобіса потвор, котрими опікується не самій лагідний бог океану. Це зроблено свідомо, бо якщо розтягти географію на повноцінну планету будь-яка подорож стане приводом написати ще цілу книгу. Плюс закритий світ, оточений з усіх боків хижими тварюками - формується дещо інакше. І всі землі поряд з захисними гірськими хребтами воєнізовані трішечки більше ніж повністю. Натомість Метрополія - класична така метрополія. Живе за рахунок ресурсів інших провінцій. Ну і конфлікт провінційних жителів, нехай і титулованих, але визнаних варварами у культурному центрі населеного світу - теж штука цікава. Не все ж про звихнутого Ідару, котрий хоче вбити усе що не так ворушиться або криво лежить писати)))