Нова історія

Певний період тишини, безліч питань, відповідь на які "Уже скоро"... І ось нарешті народилася ще одна історія. Книга, ідею якої я виношувала дуже довго та все ніяк не наважувалася оживити. Герої, разом з якими я плакала і раділа пропускаючи їх переживання крізь себе. Історія, назва якої змінювалася тричі і одним махом стиралися майже цілі глави. Історія, головний герой якої ніяк не хотів вписуватися у рамки мого розуміння і не приймав мого сценарію. Зрештою, я залишилм його таким, як він хотів. Одне слово Камінь. Холодний і бездушний. Може захистити від пронизливого вітру. А може і розчавити... без вагань і пояснень. Та що з ним буде, коли прийде любов?

Камінь. Євгенія Чернюх 

 

Уже на сайті. Читайте і насолоджуйтеся))) 

 

 

1 коментар

Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис

Увійти
avatar
Оля Пасічник
10.09.2022, 21:53:21

Щось так закрутилася сьогодні, що анонсування пропустила.І коли нарешті вже прочитавши початок, зрозуміла, що анонс я не бачила, як так? А все є, тільки ще ніхто не спромігся написати хоч слово. Книга інтринуюча, як і назва, як і сюжет. Надіюсь, що сподобається шанувальникам Твоєї творчості ще здобудеш нове коло читачів! Успіху!

Євгенія Чернюх
11.09.2022, 01:51:04

Оля Пасічник, Щиро дякую))))

Інші блоги
Він залетів до кімнати...
...і вдарив принца просто в обличчя. Вітаю друзі)) Хочу поділитися продовженням своєї книги »Вибір Місандеї« . Вже доступна 10 глава, де наші герої стають трішки блищими один до одного)) Моя перша дитинка
Завершення передплати❤️
Вітаю усіх, хто зазирнув! Спішу повідомити, що до завершення книги "Няня на літо" лишився тільки один розділ та епілог, які я опублікую зовсім скоро. Уже завтра книгу буде завершено і ціна на неї зросте, тому хто ще
Він теж у наморднику?!
У коридорі почулися важкі, впевнені кроки. І буквально за мить двері покоїв знову відчинилися. На порозі з’явився чоловік, настільки високий, що я мимоволі сковтнула. Його плечі прикривав темний дорожній плащ, під
Знижка на книгу Герой (не) її роману♥️
Через десять хвилин Родіон виводить Василя з ресторану. Хоча як виводить? Волочить за собою, а мій чоловік ледве перебирає ногами. Встаю і поспішаю на зустріч. Як же мені соромно за поведінку Василя. Він наче розумна людина,
Гіфка до нової глави Пантери♥️☺️
​— Кохана, я не можу цілувати кішку — це якось занадто дивно. А я так хочу знову відчути твої губи, — усміхнувся я. ​Пантера фиркнула і зненацька стрибнула на мене, поваливши спиною на мокру землю. Щось мені
Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше