Анотація до книги "Маленька проблема великого боса"

До мене ходою хижака наближається сам Радд Владислав Сергійович – крупний бізнесмен у місті.
Злиться!
Я цю злість відчуваю шкірою, і хоч ніколи не вважалася боягузкою, а боюся.
Напевно, це його зовнішність винна. А ще той факт, що він у трусах одних чорних, а під ними... Округляю очі та ковтаю слину.
Мамочки. Та він не тільки зростом гігант!
- Послухайте, може Ви хоча б одягнетесь? - пищу, наче миша, намагаючись не дивитись униз.
- Я вдома, а ти крадійка. Вважаєш, що залишишся непокараною? - гримить він.
- Фактично, не така вже й крадійка, - намагаюся виправдатися, а у самої волоски на шкірі дибки.
- Відпрацьовуватимеш усе, що розбила!
- Що? - Від обурення ледь не вибухаю! - Не буду!
- Ще як будеш! За ворота ані ногою, тепер ти моя!