Польський Джеймс Бонд обламавший Гiтлера

 Вересень 1939 року став одним з найтрагічніших для історії Польщі, почавши одну з найкровопролитніших війн в історії. Але на фонi цих подій забувається один факт - Адольф Гітлер, ще в перший свій рiк правління намагався захопити Польщу. Тоді його зупинила одна людина, за що жорстоко поплатилася. Але про все по порядку. 

 Плани захоплення Польщі виношувалися набиравшими силами "реваншистами", пізніше фашистами, ще з середини 1920 - х років. По мірі росту популярності фашистської ідеології, їх прихильників ставало дедалі більше. До приходу до влади в 1933 році лишалося ще далеко, але вже в 1926 році Гітлер був не останню людиною в Німеччини.  Заручившись підтримкою значної частини армії , він наказав розробити план нападу , який був готовий вже в 1928 році. 

  Чогось їм так далася Польща? Тут, є декілька причин. По перше - завоювання Польщі піднімало авторитет Гітлера. По друге - після першої світової, до Другої Речи Посполитої, як наші сусіди себе тоді називали, відійшли значні німецькі землі. Додайте до цього сильну діаспору, з фактично військовими формуваннями. Їх маскували під молодіжні клуби, організації по типу "Пласт" чи "Сокіл". Не маловажливу роль тут відігравав  Радянський Союз. 

  В часи Веймарської республіки між тодішньою Німеччиною, i радянським союзом налагодилися торгові відносини, в обхід договорам після першої світової. Але поставки зброї, матеріали, сировини, навчання людей треба було якось шифрувати. Найкоротший шлях для товарообміну був через Польщу. Але після війни на початку двадцятих, про торгівлю, або пропуск товарів з Росії і мови не йшлося. То ж вони йшли в обхід, на що витрачався час. Та й до ешелонів, як i до пасажирiв, з Німеччини ставилися підозріло, перевіряючи більш ретельніше. 

 Тут же грав на руку елемент несподіванки. Німеччина вважалася слабкою, не становлячою особливої загрози. Їх хоча й не любили, але удару чекали більше з боку росіян. Де й були зосереджені  основні війська. Плюс дана вiйна, юридично лишалася безкарною. На момент підписання міжнародних договорiв, які гарантували колективну безпеку, Польща ще не була державою, i на неї вони не розповсюджувалися. Що вiдiграє свою роль в 1939 році. 

 Сам план, який отримав назву "План А" фактично один в один повторював план "Гіммлер". Ряд провокацій на польсько - німецькому кордонi, інсценування нападу протилежною стороною, з виставленням себе постраждалими , якi лишень захищаються. Фанат букви Z далеко не оригінал. Але цей план було викрито польським розвідником Єжи Сосновським. 

 Народився майбутній, без зайвого пафосу буде сказано, рятівник Польщі в 1896 році. Національність його достеменно невідома. Але народився вiн у Львові. З початком першої світової війни - в австрійській армії.

 Цікавий факт з біографії - вiн мав так звану "універсальну офіцерську освіту". На практиці це означало навчання на артилериста, піхотинця, кавалериста, підлота (!), а по випуску служити в тих родах військ , де міста будуть.  З 1918 року - в Польський армії. Під час війни з росіянами в 1920 році отримав чотири нагороди -  "хрест за відвагу". З 1920 році служив у Варшавському гарнізоні. Де й був завербований польською розвідкою. 

 В той час польська розвідка була в досить таки не однозначному становищі. З одного боку вдалося налагодити розвідувальну i диверсійну роботу проти радянського союзу. Багато в чому завдяки спецслужбам УНР. А от по частинi західної Європи, похвалитися було нічим. Особливо складно було в Німеччині, куди й було направлено Єжи Сосновського. 

 Це був найдорожчий агент польської розвідки. Прибувши під личиною барона, в якого бабла як в графа Монте-Крісто, він вів життя світського лева. Тусовки, звані вечори, азартні ігри ( за вечір в казино, запросто мiг спустити місячний оклад) , ресторани, дорогі подарунки. На підтримання цієї легенди, йшла половина бюджету всієї  розвідки. Але й пахав вiн за всю контору. 

 Основним джерелом інформації Єжи Сосновського були жінки, до того ж абсолютно різного походження. Через що його порiвнюють з Джеймсом Бондом.   Дружини міністрів, яким відверто було нічого робити ,коли чоловіки на роботi.  Дружини дипломатів, американських фінансистів, по тих же причинам були не против закрутити роман з привабливим, гарно вихованим, щедрим на подарунки іноземцем.  Точно так же, його агентами ставали скромні секретарки, на яких раптом звертав увагу не багато не мало цілий барон. "Жертвами" його вербовки ставали навіть студентки i  робітниці. 

 Через дружин чиновників отримував інформацію про внутрішній стан в країні, через секретарок - офіційні документи. Завдяки своїм зв'язкам з дружинами бізнесменiв, проштовхнув ряд вигідних торгових договорiв для Польщі. Студентки Сосновському давали вихід на політичні організації. Як радикальні, так i більш помірковані. Робітниці - інформацію про комуністів Німеччини. 

 Першi хмарки над Єжи Сосновським поробiгли в 1932 році. Тоді одна з "жовтих" газет вирішили взяти інтерв'ю в батьків скандально відомого барона, i направили журналістів до Польщі. I тут то виявилося , що в роду Сосновських не те що захмарного багатства, навiть особливого достатку не має. Після статті "Хто ви барон Сосновський?" на нього звернув увагу контррозвідувальний відділ Абверу. 
Тоді його "вiдмазали" впливові друзи, заявивши що нічого через вигадки "жовтої преси", яка ще не таке придума аби підняти собі тираж, турбувати шановану людину. Час йшов. Настав 1933 рiк. Рiк тріумфу i падіння Єжи Сосновського. 

 З приходам до влади Адольфа Гітлера, тiж друзi, прямим текстом стали казати "Вали з Німеччини, поки не пізно". Підключивши свій агентурний апарат, вiн дізнався про "План "А", i за сімнадцять мiлльонiв купив його в секретарки. 

 Тут взагалі історія цікава , з розряду "перемудрив". "План "А" , точніше одна з його копій, була відправлена в так звану  "шосту інспекцію" - автомобільні війська, якi були в підпорядкуванні інтендантської служби. Глава цієї служби був людиною підозрілою, i нi на роботi, нi в дома такий документ тримати не хотів. Тому він попросив свою секретарку - коханку , відкрити банківську скриньку де й покласти документи. Своє ім'я він світити не бажав. 

 Ця пані, звали її Ренатою, особою була верткою. Пролиставши в банку документи, вона зрозуміла що це  шанс. Викравши пару листків, Рената пред'явила їх Сосновському , i забажала сімнадцять мільйонів марок. Вiн ознайомився, оцінив документ,  i виплатив всю суму. Прокол Сосновського був один - вiн не врахував що Німці також займаються розвідкою.

 Ще в часи Веймарської республіки, яка зарекомендувала себе як доволі мирна держава, Абвер мав своїх людей у всіх структурах сусідніх держав.  До речі, Абвер це зовсім не вигадка рейху. Він існував ще до першої світової. Коли "План "А" був доставлений в Варшаву, в той же день в Берлiнi про це дізнаються. Так як Абвер був причетний до його розробки, тому підпадав під підозру як джерело витоку інформації, справу довірили новоствореному Гестапо. 

 Перша гучна справа Гестапо виявилася простою. Стали перевіряти всіх хто мав доступ до документів. Перевіряли з німецькою ретельністью, всіх хто хоча б теоретично мiг мати доступ до документів. Вийшли на секретарку Ренату, яка жила явно не по грошах. 

 Дизайнерські сукні, французька косметика, дорогi прикраси, вечори в ресторанах. Вирішили копнути глибше. I тут то виявилася що ця дамочка, вже прикупила собі будинок, на лазурному березi Франції. Воно то звісно шеф i секретарка сюжет вічний i не старіючий , з приємними плюшками для останньої, але всьому є межі.  Так що взяли цю дамочку, під білі ручки. В Гестапо, ще з самого початку що , що а колоти вміло. 

 Тут би по хорошому сісти на хвіст, відслідкувати агентуру, зливати дезінформацію через виявленого агента, але Гестапо пішло іншим шляхом. Вони заарештували Єжи Сосновського. Мало того , розтрезвонили на весь свiт, що ми такi крутi ,Абвер обскакали. Чим сильно пiдiсрали Гітлеру. 

 У Варшаві спочатку не повірили. Гітлер тільки до влади прийшов, i відразу вiйною піде. Звучало мало правдоподібно. Але з арештом Сосновського все змінилося. Польща стала готуватися до вiйни. Стосунки з Німеччиною ставали ще прохолоднішими. "План "А" довелося відкласти в шухлядку, аж до 1939 року.

 Проте рішення було знайдено доволі швидко - до Варшави було відправлено Йозефа Геббельса. Вiн не дарма був мiнiстром пропаганди, язик мав підвішений. Йому вдалося переконати поляків, що вони знати не знають нi про який "План "А". Далi більше - німецька агентура викрутила справу так, що Єжи Сосновський виявися британський агент. "План" "А"  став дезінформацію, покликаною на розрив відносин Польщі й Німеччини. В результатi коли вiн повернувся на батьківщину, то отримав термін за державну зраду. 

 Останні документальне свідчення про Єжи Сосновського датується 1939 роком. З початком вiйни колонію де вiн відбував п'ятнадцятирічне покарання, було вирішено перевести в глиб країни. Всіх засуджених переписали на список. Що було далі , версії різняться. 

 Однi пишуть , що вiн був убитий при спробi втечi. Інші , що втекти йому вдалося i вiн змішався з біженцями. Є ще спогади одного польського генерала , який сидів на Луб'янці з "чоловіком дуже схожим на Сосновського". Проте жодна з цих версій підтверджень не має, i доля польського Джеймса Бонда i до нині не відома.