Хто ж з нас не мріяв, щоб з першого разу і навіки - кохання всього життя? Та те саме життя на все це дивиться якось косо: отак все просто? То вже ні! І підкидає битого скла під босі ноги та на зранене серце.

Катя теж мріяла. Та у Всесвіту чорний гумор з цього приводу. Тож, втекла світ за очі від своєї руйнації - за океан. Гадала поринути в науку та інтернатуру. Та не так сталось, як гадалось. Наївна дівчина зі сталими стереотипами опинилась у такому вирі подій та людей, котрі взяли й знесли всі її уявлення про те, як повинно бути, справжнім буревієм.

Особливо один - Лео - хлопець з присмаком вітру. Налетів з дивним шалом, збив з пантелику, посіяв у душі той самий вітер, котрий...

А от у що перетворився цей самий вітер - читаємо тут:

Христина Лі Герман "Вітер у моїх руках"

Анотація:

Кажуть, покинута дівчина - найгірший ворог для себе. Не встигла Катя отримати ляпаса від долі, як ця весела жіночка приготувала нові випробування - інтернатуру в США. Здавалося, все чудово, і час розпочати нову сторінку у житті. Катя так і думала, поки не познайомилася з зухвалим колегою інтерном. Леонард Кім-Гальяно - взірець нахаби і гуляки. В хлопця багато скелетів у шафі, а ще чорний байк і зграя друзів - таких самих хірургів неадекватів. Катя хотіла б пройти повз такого персонажа, але от біда, Лео проти.

І невеличкий уривок:

- Спробуй, мон шері, - тихо скомандував, а я підняла погляд.

Очі так і прикипіли до його губ. Приблизно на секунду, стала занадто ясною одна штука. Прямо зараз, я уперше стояла так близько. Настільки, що могла розгледіти кожну тріщинку і візерунок пухких губ хлопця. Шкіра його обличчя виглядала гладенькою, позбавленою слідів щетини навіть на красивому масивному підборідді і чіткому контурі щелепи.

Наші погляди зустрілися, і мені б у той момент спам'ятатися, але я не змогла. Все одно, що заворожена стежила, як його зіниці швидко розширювались, а густий погляд тягнув до себе. Він притягував, а Лео чіпко оглядав моє обличчя. Уважно і довгим поглядом, він так само став розглядати і мене.

Хочете поринути за вітром, що має дивний присмак? Хочете відчути емоції, котрі здавались неправильними, нереальними? Хочете, щоб просто знесло? Тоді вам до цієї історії.