Доброго вечора усім!

(певне, вже доброї нічки;))

Вчора закінчилась публікація нашого співавторського роману з Кейтрін Шкроб “Загублена королева”. Одна історія закінчилась, інша - почалась…

Сьогодні я представляю свою новинку “Не моє життя”, яка, до речі, бере участь у флешмобі “Богиня_у_квадраті”, який нещодавно стартував (переходьте за хештегом та вибирайте роман собі до смаку)...

Ідея цієї історії в мені грілася вже давно. Проте, цілком можливо, що вона ще б довго бовталася в далеких планах, якби не флешмоб)))

Отже, “Не моє життя”

Анотація:

Здавалося б усі мрії здійснилися й бажати більше нічого…

В моєму житті з’явився той самий лицар: дбайливий, розумний, красивий, так до всього – заможний. Знайшов свою жабку, тобто мене, допоміг справитись з проблемами, покарав моїх кривдників, зізнався в коханні та покликав заміж…

Але, як виявилося, кохання замало… розчарування, сварки, недомовки й багато сторонніх в наших стосунках, зруйнували мою казку.

Зламали мене…

Коротенький шматочок:

Тільки встигла перевести подих як з’явився Махін.

- Вітаю, дівчатка! Богданочко, зроби мені каву та зайди на хвилинку. – пробасив  Степан Андрійович.

Як я дожилась до того, що роблю йому каву – поняття не маю? У нього є секретар – Алла, чому б не їй займатися цим? Проте… він кожного ранку заглядає до нас в кабінет, вітається з усіма і просить мене зробити йому каву. Щоб я зайшла до нього в кабінет і він зміг обмацати мене своїм слизьким хтивим поглядом.

Та що казати, всі уже й привикли до цього. До цієї вранішньої церемонії.

Чесно. Певною мірою моя зайва вага давала мені такий собі імунітет. Я ніколи не переймалася тим, що хтось з чоловіків стане мене домагатися.

Ну, дійсно! В моєму випадку, щоб справа рухнулася до фізичної сторони мені реально треба напружитися, завоювати чоловіка своїм розумом, почуттям гумору та широкою посмішкою, ну, можливо відкрите декольте також може допомогти. Тільки цим я на роботі не грішила.

На сьогодні все. Заглядайте на вогник)))