Ось і настала осінь, похолоднішало, задощило, і, щоб трохи підняти настрій улюбленим читачам, ми з Владою Холод вирішили подарувати максимальну знижку на нашу романтичну історію "Служниця"

Це буде остання знижка 25%, надалі знижки будуть меншими.  Отож, якщо ви відклали книгу до своєї бібліотеки в очікуванні знижки, не гайте часу - сьогодні саме цей день, але опівночі чари закінчаться і знижки більше не буде))

Якщо ж ви досі не знайомі з цим романом, запрошую зазирнути на його сторінки.

Може здатися, що це багальна любовна історія людей, різних за своїм суспільним становищем, але насправді в ній значно більша "підводна частина айсберга".

Якби на Букнеті була більша градація жанрів і піджанрів, мені хотілося б обрати для цієї книги визначення "пригодницький любовний роман" та "психологічний любовний роман", бо тут є і гостросюжетні моменти, небезпеки та випробування для героїв, і роздуми на морально-етичні проблеми, і дилема, яка постає перед героїнею ( почуття чи обов'язок) і перед героєм ( духовне чи матеріальне).

Вибір складний, і до самого кінця книги читач так чи інакше буде очікувати - яке ж рішення приймуть герої, чи зможуть вони бути разом? Потримаємо за них кулачки і сподіваємося на краще))

А зараз для вас невеличкий уривок:

Я не міг ні їсти, ні спати. Думав, чи не помилився з рішенням не заявляти в поліцію... Можливо, якби мій бізнес був абсолютно легальний, то з цим би не було проблем. 

Ще були варіанти найняти якусь приватну фірму... Але це все було надто небезпечно. Все ж я вірив, що вбивати Марину або робити їй щось погане їм нема сенсу. Якщо цим людям просто потрібні гроші та бізнес, це не так уже й страшно. 

Мої роздуми перервав телефон: дзвонив Макс, єдина людина, хто завжди був на моєму боці, окрім Марини.

Я натиснув на «прийняти виклик» і приклав мобільник до вуха.

— Владе, привіт, як ти? — запитав він. 

— Хочу, щоб цей кошмар закінчився якомога скоріше, — я зітхнув.

— Я скоро заїду до тебе... — Макс дійсно хвилювався за мене, це відчувалося в його голосі. — Коли ти передаєш гроші? 

— Не знаю... Вони нічого не сказали заздалегідь. Ні місця, ні точного часу передачі викупу...

— Зрозуміло, — він зітхнув. — Ну, це розумний крок для того, щоб ти не встиг підготуватись. 

— Напевно, це все — кара за мої гріхи, — несподівано вирвалося в мене.

— Владе, які ще гріхи? — здивовано спитав Влад. — Ти ще Бога в це все приплети... Ніколи ж не вірив у подібне. Ти скептик у цьому плані, як і я сам. На життя впливають тільки вчинки людей, їхній власний вибір.

— Якщо так, то чому така чиста людина, як Марина, потрапила в цю ситуацію? — відповів я питанням на питання. 

— Впевнений, що вона така чиста? — раптом перепитав друг після кількох секунд мовчання.

— Про що ти? — я аж насупився від цієї фрази.

— Коли я шукав тобі служницю, я не перевіряв родичів... Бо ж, ну блін... — він замʼявся.

— Максе, що ти хочеш сказати?... — я стиснув телефон в своїй руці.

— Думаю, що Марина не просто так прийшла працювати саме до тебе, — знову сказав він після невеликої паузи. 

Не забувайте підписуватися на авторів - таким чином ви нічого не пропустите та завжди будете в курсі всіх наших новинок і сюрпризів!