Сьогодні, замісць місця дії  з нового розділу моєї книги По слiду морока , я вам розповім про один цікавий предмет - переносну кавоварку, яку винайшли студенти.

 Її винайшли ще в дев'ятнадцятому столітті. Централізованого опалення ще не було по свюди, а де було часто барахлило, i студентам , аби не сильно мерзли дозволялося пити каву в аудиторіях. I цьому поприщi, відмітилися студенти - хіміки. 
 Спаявши в себе в лабораторії перегонний куб ( як виявилося, самогонний апарат має наукову назву ;-)) i стали в наглу гнати самогонку. А щоб "лопух не догадався", гепнули в ту субстанцію добряче кави. 
 Тут же, в чому фішка була - залізти в тарілку, чи чашку студента, було нижче професорської гідності. А апаратури в той час в професорів не було. 

Підійде такий 
"Що робимо?" 
"Каву п'ємо."

  Понюхав. Пахне кава. Ну й пішов собі лопух далі, так ні про що не здогадавшись. А студентам,  жилося весело. З такою то кавою;)