❣️ Завітайте до продовження! ❣️

Я мовчки вийшов, та наблизився до сусідніх дверей. Леся вискочила з палати розлючена, і потягнула мене до сестринської, мабуть, щоб відлупцювати. Інших причин не бачу. Такий сердитий погляд. Яка ж вона гаряча!

– Що ти робиш? Нащо ганьбиш мене? Спочатку перед Швецом, тепер перед пацієнтами, - закидала мене докорами пані, ледь ми залишилися наодинці. – Це ти сюди прийшов, щоб просто урізноманітнити своє життя, а я тут працюю, і мені важлива моя репутація.

– Яка ти затягнута, - простогнав я, потягнувши до неї руку. Леся відсторонилася. – Я ж просто спитав. Ну а Швець... Це випадковість. Я не знав, що він туди припхається. То ти їдеш на корпоратив? Можемо разом поїхати, в мене є машина.

– Не сумніваюся, що ти маєш авто та інші цяцьки. Взагалі, я збиралася поїхати, але твій ентузіазм підштовхує відмовитися від цього.

– Послухай, - заспокійливо сказав я, поблажливо дивлячись на Лесю, не розділяючи її нервозність. – У неформальній обстановці, ми можемо дізнатися один про одного більше. А ще подейкують, що там є номери.

– Що там є? Ти здурів? - от тепер, мабуть, точно відлупцює.

ЧИТАТИ ДАЛІ...